КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. Справа№ 910/5211/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської  Ю.Б.

Секретар судового засідання: Малайдах А.І.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 18.09.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 (повний текст ухвали складено 27.04.2018)

у справі № 910/5211/18 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси"

до Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про визнання недійсним договору про надання гарантії

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси", Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"

про визнання недійсним договору про надання гарантії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" до Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про визнання недійсним договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017р.

27.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Міжнародний інвестиційний банк" проводити будь-які виплати на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначив,що виконання умов договору, факт укладення якого оспорюється, до набуття чинності судовим рішенням у даній справі, зокрема здійснення відповідачем платежу за договором, спричинить майнову шкоду позивачу, оскільки змусить заявника відшкодувати відповідачу у регресному порядку значну грошову суму, що значно ускладнить виконання позивачем інших існуючих у нього грошових зобов'язань перед контрагентами, працівниками з виплати заробітної плати та державою по сплаті податків і зборів. На підтвердження обґрунтованості своїх вимог заявником додано до заяви про вжиття заходів забезпечення позову вимогу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" за банківською гарантією виконання зобов'язання №9.17-GPB.104 від 29.08.2017р. та лист №117/104 від 25.04.2018р. Відділення "Київська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про направлення вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/5211/18 заяву від 27.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Вжито наступні заходи забезпечення позову по справі № 910/5211/18 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі законної сили:

Заборонено Публічному акціонерному товариству "Міжнародний інвестиційний банк" проводити будь-які виплати на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на виконання зобов'язань за банківською гарантією № 9.17GR.104 від 29.08.2017.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" (18002, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Добровольського, буд. 20, код ЄДРПОУ 36619059).

Боржник: Публічне акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" (01015, м. Київ, Печерський р-н, вул. Лаврська, буд. 16, код ЄДРПОУ 35810511).

08.06.2018 до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору надійшла позовна заява б/н від 08.06.2018, в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати недійсним договір про надання гарантії № 9.17-GR.104 від 29.08.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" та Публічним акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір за своїм змістом суперечить статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду від 12.06.2018 у справі №910/5211/18 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, обєднано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" в одне провадження.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 27.04.2018 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 про вжиття заходів забезпечення позову та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт, наголосив що суд першої інстанції з власної ініціативи, в супереч вимогам позивача зазначеним у заяві про вжиття заходів забезпечення позову дійшов висновку про заборону проводити будь-які виплати на користь ПАТ "Укртрансгаз" на виконання зобов'язаннь за банківською гарантією № 9.17GR.104 від 29.08.2017.

Крім того, в описовій та мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції при кожному згадуванні банківської гарантії вказує № 9.17GPB.104 від 29.08.2017, а в резолютивній частині з незрозумілих причин зазначає банківську гарантію № 9.17GR.104 від 29.08.2017.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" у справі № 910/5211/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та призначено до розгляду на 12.06.2018.

08.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство заперечувало проти доводів апеляційної скарги, просило залишити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 відкладено розгляд справи на 19.06.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 провадження у справі зупинено, матеріали справи № 910/5211/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 поновлено провадження у справі № 910/5211/18, призначено справу до розгляду на 19.07.2018.

19.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" надійшла заява про відвід колегії суддів.

19.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 по справі № 910/5211/18.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду необґрунтованою. Провадження у справі № 910/5211/18 зупинено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 поновлено провадження у справі № 910/5211/18, призначено справу до розгляду на 18.09.2018.

12.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 18.09.2018 представник Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" надала пояснення по суті спору, підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 по справі № 910/5211/18 скасувати, прийняти постанову, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" про вжиття заходів щодо забезпечення позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 18.09.2018 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" надала пояснення по суті спору, заперечувала проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 по справі № 910/5211/18 залишити без змін.

Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Що стосується, заявленого Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк" 12.09.2018 клопотання про зупинення провадження у справі, колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Матеріали справи № 910/5211/18 свідчать про те, що зібрані по справі докази дають підстави встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Зазначені в клопотанні підстави, а саме до завершення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 не є на даний час взаємопов'язаними оскільки предметом оскарження на даний час є ухвала Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням наявних у справі доказів і вислуханих пояснень є всі підстави вирішити долю апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" без зупинення провадження по справі.

Крім того, задоволення такого клопотання призведе до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.

Крім того варто відзначити, що Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк", посилаючись на п. 17.10 та 17.12 Перехідних положень ГПК України, як на підставу, яка зобов'язує суд зупинити провадження у справі, не навів належних доказів обставин об'єктивної неможливості розгляду даної справи до завершення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк".

Враховуючи вищенаведене, підстави для зупинення апеляційного провадження відсутні.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно із пунктом 1.1. Договору про надання гарантії від 29.08.2017 Банк зобов'язаний надати, за дорученням принципала на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", гарантію виконання договірних зобов'язань в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань по Договору транспортування природного газу.

Позивач стверджує, що виконання умов Договору банківської гарантії, недійсність якого встановлюється, до набуття чинності судовим рішенням у даній справі, зокрема здійснення відповідачем платежу за гарантією, може істотно ускладнити виконання рішення суду та не забезпечить ефективний, протягом розумного строку, поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до пункту 4.1.3. Договору про надання гарантії від 29.08.2017 принципал зобов'язаний у випадку виконання банком платежу на користь бенефіціара за гарантією, незалежно від відповідності такого виконання умовам гарантії, в день здійснення платежу відшкодувати банку суму, сплачену за гарантією, а також всі витрати, пов'язані з гарантією.

Пунктом 4.4.4. Договору про надання гарантії від 29.08.2017 у разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання принципала за цим договором та/або у разі невиконання або неналежного виконання принципалом зобов'язання за цим договором, банк має право на договірне списання суми боргу (включаючи суму гарантії, суму комісійної винагороди за надання гарантії та управління гарантією, штрафні санкції та інші грошові зобов'язання принципала) з поточного рахунку принципала, та/або на звернення стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов'язання принципала.

Частинами 1 та 2 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу

Крім того, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Оскільки, предметом розгляду даної справи є оспорювання договору на підставі якого відповідач отримав письмову грошову вимогу.

Вжиття заходу забезпечення позову надасть можливість запобігти порушенню майнових прав та інтересів позивача, безпідставним виплатам та стягненням, судовим процесам та судовим витратам, які можуть мати місце в разі його невжиття.

Тобто, існує прямий зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом першої інстанції заходу до забезпечення спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову, тоді як невжиття таких заходів може спричинити настання негативних наслідків майнового характеру для позивача навіть попри наявність судового рішення на його користь.

Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/5211/18 є законною та обґрунтованою, прийнятою із дотриманням вимог статтей 136-140.

Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/5211/18 задоволенню не підлягає. Ухвала Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/5211/18 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 136-140, 252, 263, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 та Розділом ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/5211/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/5211/18 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 24.09.2018.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська