Справа № 2-411/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06 березня 2009 р.     м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді    Коробенко С.В.

при секретарі     Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особи - опікун неповнолітньої ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у листопаді 2008 року звернувся до суду та просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 та стягнути на її користь аліменти у розмірі % від всіх видів заробітку до настання повноліття.

В подальшому Позивач доповнив свої позовні вимоги і просив суд зобов'язати Білоцерківське Управління МВС Київської області зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав і пояснив наступне.

За результатами перевірки прокуратурою району встановлено, що відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.06 р. ОСОБА_1, 1963 р.н. засуджено за ст.121 ч.2 КК України до 8 років позбавлення волі.

Одночасно, Розпорядженням Сквирської районної державної адміністрації Київської області № 372 від 25.06.2004 р. ОСОБА_3 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_1, 1993 р.н.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом №34\166\131\88 від 26.05.99 р. опіка встановлюється над неповнолітніми якщо батьки померли, невідомі, визнані судом в установленому порядку безвісно відсутніми або померлими, позбавлені батьківських прав, прийнято рішення про відібрання дитини, визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; понад 6 місяців не можуть займатися вихованням (засуджені до позбавлення волі, за станом здоров'я - інваліди 1-2 груп; понад 6 місяців не проживають з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; відмовилися від дітей в установленому законом порядку; виїхали на постійне місце проживання або постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні; перебувають під слідством.

Опіка і піклування встановлюються для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Перевіркою встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження (актовий запис №77 від 21.04.93 р.) батьками ОСОБА_1, 1993 р.н., являються ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Матір неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_4., в результаті отриманих тілесних ушкоджень, завданих їй колишнім чоловіком - ОСОБА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_7

Одночасно встановлено, що відповідно до рішення суду від 5.02.1996 р. шлюб між ОСОБА_4 (ОСОБА_4) та ОСОБА_1 було розірвано. Дитина залишилася проживати з матір'ю, яка займалася її вихованням. Після смерті матері в результаті нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті, вихованням дитини займається її рідний дядько - ОСОБА_3, який одночасно призначений опікуном дитини та забрав її проживати до себе в м. Київ.

Перевіркою встановлено, що на момент її проведення батько дитини - ОСОБА_1 знаходився в місцях позбавлення волі, долею дитини не цікавився, і не цікавився до скоєння злочину, не підтримував її матеріально, вихованням дитини не займався з її трьохрічного віку, зловживав спиртними напоями, здійснив злочин відносно матері дитини, що призвело до її смерті, та є небезпечним для спілкування з дівчинкою, може спричинити їй моральну шкоду, до поміщення його у місця позбавлення волі застосовував до неї фізичне насильство, дитина його дуже боїться.

Відповідно до даних Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 зареєстровано майно за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 20.08.1996р., виданого органом приватизації Сквирського міськвиконкому.

Посилаючись на статті 150, 164, 167, 176, 177 Сімейного кодексу України, статтю 150 Житлового кодексу УРСР Позивач просив задовольнити заявлені вимоги.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що Відповідач ОСОБА_1 звільнений з Бориспільської виправної колонії №119, в якій відбував покарання, умовно-достроково 01.10.2008р., вибув на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином судом повідомлявся про розгляд справи. За таких обставин Суд відповідно до ст.169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів у відсутність Відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає постановлению заочного рішення.

3-тя особа по справі ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги.

3-тя особа - орган опіки та піклування Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації у судове засідання представника не направив, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до положень ст.171 Сімейного кодексу України, у судовому засіданні була заслухана думка неповнолітньої ОСОБА_1 щодо заявленого в її інтересах позову, яка підтримала позовні вимоги, просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неї, з огляду на те, що він ніколи не займався її вихованням, не приділяв їй батьківської уваги, поводився з нею грубо, крім того є вбивцею її матері, і взагалі, вона його боїться і бачити не хоче.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, (а.с.10), її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що Відповідач - батько неповнолітньої ОСОБА_1 - був засуджений вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч.2 ст.122 Кримінального кодексу України до восьми років позбавлення волі за спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, і які призвели до смерті ОСОБА_4 Т.С. - матері неповнолітньої ОСОБА_1 (а.с.11-22).

Крім того, матеріали перевірки прокуратури свідчать про те, що перед своїм засудженням Відповідач вихованням своєї дочки не займався, уникав своїх батьківських обов'язків, поводився із дочкою ОСОБА_1 грубо, зловживав спиртними напоями.

Відповідно до довідки Бориспільської виправної колонії №119, Відповідач звільнився з місць позбавлення волі 01.10.2008 року. При цьому суд враховує, що він продовжує ухилятись від виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_1, оскільки з моменту свого звільнення і до дня розгляду справи жодного разу не поцікавився нею, її життям, не запропонував матеріальної допомоги та не виявив батьківську турботу будь-яким іншим чином.

Розпорядженням Сквирської районної державної адміністрації Київської області №372 від25.06.2004р. над неповнолітньою ОСОБА_1 був призначений опікун - ОСОБА_3, 1968 року народження. З того часу неповнолітня ОСОБА_1 проживає з ним у м.Києві, у 2008 році закінчила спеціалізовану школу №91 І-ІП ступенів з поглибленим вивченням інформатики, а з 01.09.2008р. навчається в Київському індустріальному коледжі (а.с.9, 31-32).

Відповідно до ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч. 7 ст. 150 Сімейного кодексу України, забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст.176 Сімейного Кодексу батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.

Ст. 150 Житлового Кодексу України встановленого громадяни,які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання та проживання членів їх сімей. Згідно ч.2 ст.3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до даних Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 зареєстровано майно за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 20.08.1996р., виданого органом приватизації Сквирського міськвиконкому.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 мають місце підстави для позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, стягнення з нього на користь неповнолітньої дочки аліментів та підстави реєстрації неповнолітньої дитини за місцем розташування майна ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.81 Цивільного процесуального кодексу, не підлягають оплаті державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду у справах, в яких, у випадках, встановлених законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснює прокурор.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 166,   176, 183 Сімейного кодексу України, статтями 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_1, 1993 року народження.

Призначити стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/4 від всіх видів заробітку - але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для

дитини відповідного віку - до настання її повноліття (16 квітня 2011 року).

Зобов'язати Білоцерківське Управління МВС Київської області зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Накласти заборону в Комунальному підприємстві Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» на відчуження майна : АДРЕСА_1, до настання повноліття ОСОБА_1 - до 16 квітня 2011 року.

Рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.