ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 серпня 2006 р.

№ 4/20

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Разводової С.С.

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної філії

на постанову та ухвалу

від 11.01.2006 р. Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2005 р. господарського суду Рівненської області

у справі

№ 4/20 господарського суду Рівненської області

за заявою

ДП МОУ “Укрвійськбуд”, м. Київ

до	ВАТ “Рівнельон”, м. Рівне

про	банкрутство

кредитор

АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної філії

арбітражний керуючий

Ситник Б.І.

в судовому засіданні взяли участь представники :

боржника

Солімчук  А.М., довір.;

ДПІ у м. Рівне

Михалевич Н.О., довір.;

АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”

Гайченко А.В., довір.; Яцук С.Л., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 4/20 про банкрутство ВАТ “Рівнельон”.

12.09.2002 р. АКБ “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної дирекції  подав до господарського суду Рівненської області заяву з грошовими вимогами до ВАТ “Рівнельон”  на суму 4 617 270,10 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.12.2002 р. у справі № 4/20 визнано грошові вимоги АКБ “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної дирекції до боржника щодо яких були заперечення боржника в частині індексу інфляції в сумі 647 400,98 грн. та основного боргу по кредиту в сумі 545 481,60 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2003 р. у даній справі вказану ухвалу скасовано в частині відмови у визнанні вимог кредитора до боржника щодо сплати заборгованості по відсотках.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.09.2003 р. у цій справі визнані кредиторські вимоги АКБ “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної дирекції до боржника в сумі 1 759 831,86 грн., які були спірними та що виникли по кредитних договорах, укладених протягом 1996 –1997 років.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2003 р. ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.09.2003 р. змінено, визнано грошові вимоги АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної дирекції до ВАТ “Рівнельон”  на суму 1 678 441,71 грн., а вимоги на суму 81 390,15 грн. пені по відсотках відхилено.

Кредитор боржника –Рівненська ОДПІ  подав до суду заяву про перегляд ухвали господарського суду Рівненської області від 10.09.2003 р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 р. (суддя Демидюк О.О.) скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.09.2003 р. за нововиявленими обставинами та відмовлено кредитору –АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної дирекції у визнанні грошових вимог до ВАТ “Рівнельон” в сумі 5 097 749, 99 грн. заборгованості по відсотках за період з 01.02.2002 р. по 11.09.2002 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2006 р. (судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційну скаргу  АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної філії залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 р. –без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, винесеними в порядку перегляду ухвали господарського суду Рівненської області від 10.09.2003 р. за нововиявленими обставинами, АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної філії звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2006 р. та залишити в силу ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.09.2003 р.

На думку заявника касаційної скарги, судами порушено норми матеріального права, а саме ст. ст. 11, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, а також норми процесуального права: ст. ст. 101, 112, 114 ГПК України

14.06.2006 р. у судовому засіданні представником Рівненської ОДПІ подано клопотання про заміну Рівненської ОДПІ на одного з її правонаступників –ДПІ у м. Рівне у зв’язку з реорганізацією першої, яке за висновком колегії суддів підлягає задоволенню.

Також, 14.06.2006 р. у справі оголошено перерву до 21.06.2006 р.

За клопотанням заявника касаційної скарги 21.06.2006 р. розгляд справи був відкладений на 02.08.2006 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, в обґрунтування заяви про перегляд ухвали господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 р. за нововиявленими  обставинами ДПІ у м. Рівне (на той час Рівненська ОДПІ) посилалася на те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 01.04.2004 р. у справі №10/85, яке в подальшому залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 12.07.2004 р., встановлено, що акт звірки розрахунків станом на 19.06.2002 р., підписаний у вересні 2003 р. керуючим РОФ АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” Маслієм Ю.О. та головою правління ВАТ “Рівнельон” Нечипоренком С.А., не є допустимим та належним доказом, оскільки він підписаний неуповноваженою особою.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

В силу ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду  документи, що їх підтверджують.

Отже, поряд з актом звірки взаємних розрахунків кредитори повинні підтверджувати свої вимоги первинними документами, що встановлюють цивільно-правові відносини між ними і боржником та свідчать про зобов’язання останнього перед кредиторами.

Також, в постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2005 р. у справі №10/85, якою залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2004 р. та рішення господарського суду Рівненської області від 01.04.2004 р., на які посилається ДПІ у м. Рівне, встановлено, що акт звірки взаємних розрахунків від 09.09.2003 р. не може бути належним та допустимим доказом по даній справі, оскільки не є первинним документом.

Таким чином, відсутність акта звірки взаєморозрахунків не свідчить про відсутність грошових вимог конкурсного кредитора до боржника.

У зв’язку з чим, факт підписання акта звірки взаєморозрахунків неуповноваженою особою не може вважатися нововиявленою обставиною відповідно до ст. 112 ГПК України та відповідно слугувати підставою для скасування судового рішення про визнання грошових вимог кредитора.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхиляють вимог кредитора до боржника щодо сплати заборгованості по відсотках на підставі відхилення їх судом у справах № 14/491 та № 10/88, оскільки факти встановлені судовими рішеннями у даних справах не були вказані заявником як нововиявлені та покладені в основу заяви про перегляд судового акта за нововиявленими обставинами в порядку ст. ст. 112 –114 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення, винесені за наслідками перегляду ухвали господарського суду Рівненської області від 10.09.2003 р. за нововиявленими обставинами, не відповідають чинному законодавству, тому підлягають скасуванню, а вказана ухвала –залишенню без змін.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 112 –114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Рівненської обласної філії задовольнити.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2006 р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.08.2005 р. у справі № 4/20 скасувати.

3.          Ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.09.2003 р. у справі № 4/20 залишити без змін.

      

       Головуючий                                                                         Б.М. Поляков  

Судді                                                                                          С.С. Разводова

                                                                                                       Н.Г. Ткаченко