Справа № 728/1455/17 Провадження № 22-ц/795/963/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Кузюра Л. В.

Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

голови  судового засідання -  судді Кузюри Л.В.,

суддів: Вінгаль В.М., Губар В.С.,

учасники судового процесу:

позивач: ОСОБА_2;

відповідач, особа, яка подала скаргу: ОСОБА_3;

оскаржується рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди заподіяної незаконним скошенням сіна,

прізвище судді: Пархоменко П.І.; місце та час ухвалення рішення: м. Бахмач, 16 год. 26 хв.; дата складання повного тексту рішення: 14 червня 2018 року,

                                     У С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася з позовом  в якому, збільшивши в подальшому свої вимоги,  просила стягнути  з відповідача 1609 гривень 60 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної незаконним скошенням сіна, 640 грн витрат на сплату  судового збору та 2000 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату правничої допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 0.3717 га, кадастровий номер 7420385500:01:001:0446, яка розташована в с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області по вулиці Сумській. 12 червня 2017 року та 15 серпня 2017 року відповідач викосив та забрав сіно, що росло на вказаній земельній ділянці, чим завдав позивачу матеріальних збитків на суму 1609 грн 60 коп.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2018 року позов ОСОБА_2  задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2М в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної незаконним скошенням сіна,   804 грн. 80 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване ним рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Доводи  апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що неправомірними діями відповідача були заподіяні реальні збитки, до яких відніс вартість сіна. Зазначав, що акт від 12.06.2017 року є недопустимим доказом, оскільки в ньому тільки два підписи складу комісії з шести потрібних. Суд першої інстанції, в порушення ст. 81 ЦПК України, допустив припущення, щодо розрахунку суми шкоди, яка визначена у листі Управління агропромислового розвитку від 28.07.2017 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції вірно врахував те, що вона є власником земельної ділянки. Комісійний акт від 12.06.2017 року про порушення  права позивача на користування належною їй земельною ділянкою підтверджує обставини і узгоджується з пояснення свідків.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що оскільки відповідач не виконав свій обов’язок по спростуванню позовних вимог та не надав належних доказів на спростування розрахунку суми шкоди, завданої скошенням сіна, повинен її відшкодувати. Суд визначаючи розмір заподіяної шкоди,  взяв до уваги розмір земельної ділянки, який зазначений у правовстановлюючих документах та середню урожайність сіна.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 9 грудня 2016 року № 75335530 позивач є власником земельної ділянки площею 0,3717 га, яка передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7420385500:01:001:0446 (а.с. 5).

Відповідно до змісту акта від 12 червня 2017 року, складеного  комісією за результатом обстеження земельної ділянки позивача, розташованої в с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області по вулиці Сумській встановлено, що 12 червня 2017 року близько 10 години тракторист ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_3 викосив траву на земельній ділянці, яка належить позивачу. Межові знаки, які були встановлені ФОП ОСОБА_5, при виносі в натуру меж зазначеної земельної ділянки на момент перевірки були відсутні (а.с. 6).

Зазначені обставини в засіданні суду першої інстанції були підтверджені показаннями свідків.

Довідкою виконавчого комітету Курінської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 26 червня 2017 року №1320, підтверджується, що сіно на земельній ділянці позивача, було скошене 12 червня 2017 року згребене, затюковане і вивезене 20 червня 2017 року відповідачем (а.с.7).

Згідно повідомлення Управління агропромислового розвитку від 28 липня 2017 року № 02-01/358  розрахунково визначено, що в 2017 році середня урожайність сіна багаторічних трав визначається в межах 27 цн з гектара за середньою повною собівартістю виробництва одного центнера 80 грн 24 коп. (а.с.9).

Показники урожайності сіна багаторічних трав на полі позивача було  визначено на підставі  зазначеної довідки компетентної установи. Заперечуючи проти них, відповідач інших доказів не подав.

З урахуванням наведених обставин та наявних у справі доказів, суд першої інстанції обґрунтовано, згідно з положеннями ст.. 1166 ЦК України, ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, стягнув з відповідача на користь позивача майнову шкоду, заподіяну внаслідок неправомірного скошення сіна та його вивезення у власних інтересах 12 червня 2017 року з земельної ділянки позивача  площею 0,3717 га в сумі 804 грн 80 коп.

Зазначене рішення відповідає положенням  п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», яким передбачено, що  при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції було відмовлено через відсутність доказів на підтвердження порушення її права відповідачем і рішення суду в наведеній частині не оскаржується ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги щодо непричетності до викошення сіна 12.06.2017 року на земельній ділянці позивача, спростовуються матеріалами справи. Крім того, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, не доведено  обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що акт від 12.06.2017 року є недопустимим доказом, визначення вартості сіна на підставі листа Управління агропромислового розвитку від 28.07.2017 року є припущенням, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 не скористався правом спростування поданих позивачем доказів .

Доводи апеляційної скарги не спростовують оскаржуваного рішення, яке постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

                                   П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2018 року без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти  днів, починаючи з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:Судді: