Справа №2-2013/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2008 року Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді - Неганової Н.В.
при секретарі - Федоренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення вартості майна та відшкодування моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1 про стягнення вартості майна та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який протягом розгляду справи доповнювала та змінювала, посилаючись на те, що ОСОБА_3 - дочка позивачки з осені 2000 року по 16.11.2004 року перебувала у фактичних сімейних відносинах з ОСОБА_4, який мешкав в АДРЕСА_1. Під час сімейних відносин з ОСОБА_4. ОСОБА_3. постійно мешкала в його квартирі більше 4-х років. На житловій площі ОСОБА_4. був прописаний один. Крім ОСОБА_4., ОСОБА_3. та онука позивачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в квартирі фактично ніхто не мешкав. ОСОБА_4. мав бажання оформити з дочкою позивачки шлюб юридично, але в зв'язку з перешкодами в отриманні ОСОБА_3. паспорта громадянки України юридично шлюб оформити було неможливо. В зв'язку з тим, що ОСОБА_3. та ОСОБА_4. мешкали як подружжя в його квартиру позивачка передала в користування їм наступне майно: холодильник "Донбас", вартістю 500 гривень; 2 ліжка дерев'яні, вартістю 4058 гривень; меблеву стінку, вартістю 10 799 гривень; 2 тумби, вартістю 630 гривень; 5 стільців, вартістю 2435 гривень; 4 простирадла, вартістю 800 гривень; 2 підодіяльники суцільні на блискавці, вартістю 800 гривень; 2 наволочки байкові, вартістю 300 гривень; 2 наволочки цвітні, вартістю 350 гривень; 2 ковдри шерстяні, вартістю 1074 гривні; 2 покривала ручного оздоблення, вартістю 2000 гривень; покривало коричневе, вартістю 537 гривень; 2 іграшки м'які німецького виробництва, вартістю 300 гривень; дитячий одяг (брюки - 2 шт., сорочки - 4 шт., черевики - 3 пари, чоботи зимові - 1 пара), загальною вартістю 4000 гривень; куртку-пуховик, вартістю 1000 гривень, пальто осіннє, вартістю 550 гривень, куртку осінню, вартістю 475 гривень, халат махровий, вартістю 149 гривень, сукню зеленого кольору бавовняну, вартістю 355 гривень, 3 костюми, вартістю 1497 гривень; 3 костюми брючні, вартістю 1497 гривень; 5 кофт, вартістю 500 гривень; спідню білизну, вартістю 400 гривень; 4 пари черевиків літніх, вартістю 1156 гривень; 4 брюк літніх, вартістю 1716 гривень; електричний чайник, вартістю 531 гривня; 4 каструлі, вартістю 880 гривень; посуд столовий (чашки, тарілки, вилки, ложки та інше), вартістю 800 гривень, а всього на загальну суму 40 089 гривень. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4. помер в Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги від серцево-судинної недостатності. Позивачкою та її дочкою була здійснена організація поховання ОСОБА_4., й позивачкою було отримано свідоцтво про його смерть. В кінці грудня 2004 року відповідачка та її родичи почали приходити в квартиру з вимогами звільнити житлову площу, при цьому погрожували розправою та псуванням або знищенням нашого майна. У відсутності позивачки та її дочки 24.01.2005 року відповідачка та її родичі з метою перешкоджання в користуванні квартирою та майном без згоди позивачки та її дочки та без їх відома встановили броньовані металеві двері. В зв'язку з цим позивачка та її дочка втратили можливість користуватися, володіти та розпоряджатися своїм майном. Також позивачка зазнала моральних страждань. ОСОБА_1 є особою похилого віку, їй важко пересуватись, стан здоров'я незадовільний. Щоб відновити попередній стан здоров'я позивачці потрібно багато часу. Вона не може користуватись життєво необхідними речами, а грошей на їх придбання не вистачає. Крім того було викрадено одяг, в результаті чого позивачці доводилось носити одну й ту саму одежу постійно. Позивачка просить стягнути з відповідачки вартість зазначених речей в сумі 40089 гривень та моральну шкоду в сумі 10000 гривень, а також судові витрати.
ОСОБА_3. звернулась до суду з вищевказаним позовом, який протягом розгляду справи в суді змінювала та доповнювала, посилаючись на те, що починаючи з 2000 року по 25.01.2005 року вона та її малолітній син ОСОБА_5 проживали однією сім'єю з ОСОБА_4. за адресою - АДРЕСА_1. Хоча вони не могли зареєструвати шлюб в органах РАГС стосунки носили фактично шлюбний характер. На час переїзду ОСОБА_3. привезла до квартири свої та дитячі речі. В подальшому за час спільного проживання деякі речі були придбані нею за особисті та спільні з чоловіком гроші. Відповідачка про те, що ОСОБА_3. та її син мешкають за вказаною адресою знала, оскільки була в спірній квартирі, та не
заперечувала проти її проживання в ній. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4. помер. Після його смерті ОСОБА_3. з сином продовжували проживати в квартирі та користуватися своїми речами. 25.01.2005 року відповідачкою в квартирі за адресою - АДРЕСА_1 були встановлені металеві двері, і ОСОБА_3. не змогла потрапити до квартири, де залишилися всі її та сина речі. На неодноразові звернення ОСОБА_3. до відповідачки з вимогою повернути речі відповідачка не відреагувала. У відсутність речей першої необхідності, одежі, взуття, предметів особистої гігієни, дитячих речей, ОСОБА_3. понесла значні витрати на відновлення втрачених речей. Так станом на 25.01.2005 року в квартирі залишилось таке майно: куртка синя дута, вартістю 500 гривень; куртка шкіряна коротка чорного кольору, вартістю 969 гривень; куртка шкіряна коричневого кольору, вартістю 969 гривень; сукня вечірня, вартістю 355 гривень; сарафан, вартістю 400 гривень; джинси, вартістю 300 гривень; шкіряні брюки, вартістю 639 гривень; сумка шкіряна, вартістю 400 гривень; сумка літня, вартістю 400 гривень; спідниця джинсова, вартістю 300 гривень; спідниця джинсова довга, вартістю 300 гривень; брюки зелені, вартістю 429 гривень; светр, вартістю 300 гривень; светр бавовняний, вартістю 400 гривень; светр бавовняний чорного кольору, вартістю 400 гривень; безрукавка пухова, вартістю 300 гривень; безрукавка трикотажна, вартістю 300 гривень; светр чорний в'язаний, вартістю 400 гривень; З шортів, вартістю 300 гривень; спортивний костюм фірми "Найк", вартістю 600 гривень; вітрівка синя, вартістю 475 гривень; пальто жіноче, вартістю 550 гривень; костюм чоловічий, вартістю 699 гривень; корсет чорний, вартістю 199 гривень; спідня білизна дитяча, вартістю 200 гривень; 2 пари перчаток, вартістю 300 гривень; білизна жіноча, вартістю 400 гривень; сукня джинсова, вартістю 355 гривень; халат шовковий, вартістю 149 гривень; шкільна форма дитяча,вартістю 200 гривень; куртка дитяча, вартістю 300 гривень; куртка дитяча, вартістю 300 гривень; брюки шкільні, вартістю 190 гривень; брюки дитячі бавовняні, вартістю 200 гривень; брюки шкільні чорного кольору, вартістю 200 гривень; 2 шапки зимові, вартістю 200 гривень; шапка осіння, вартістю 100 гривень; чоботи жіночі, вартістю 595 гривень; напівчоботи шкіряні, вартістю 595 гривень; черевики жіночі, вартістю 289 гривень; черевики жіночі літні, вартістю 289 гривень; босоніжки літні, вартістю 289 гривень; взуття дитяче ( босоніжки, кросівки 2 пари), вартістю 500 гривень; рюкзак дитячий, вартістю 150 гривень; дитячі підручники, вартістю 100 гривень; дитячі іграшки, вартістю 500 гривень; телевізор "Акай", вартістю 800 гривень; телевізор кольоровий, вартістю 800 гривень; шкатулка з золотими та срібними речами, вартістю 2000 гривень; речі та інструменти по косметології, вартістю 900 гривень; 30 термобігудів, вартістю 150 гривень; фен "Філіпс", вартістю 400 гривень; плойка, вартістю 70 гривень; засоби особистої гігієни, вартістю 500 гривень; ковролін, вартістю 500 гривень; слюсарні та столярні інструменти, вартістю 1000 гривень; електродриль, вартістю 3800 гривень, в всього на загальну суму 29205 гривень. Встановивши 25.01.2005 року в квартиру металеві двері та заволодівши речами відповідачка спричинила ОСОБА_3. також моральну шкоду на суму 10000 гривень, яка полягає в тому, що їй було завдано моральних страждань, виникло сильне душевне хвилювання в результаті заподіяння щодо неї незаконних дій, позивачці довелося зазнати значних обмежень. ОСОБА_3. є не багатою людиною, працює та заробляє мало. їй довелось позичати гроші для придбання собі речей, часто доводилось відмовлятись від відвідування близьких родичів, постійно пояснювати знайомим чому носить одне вбрання, що завдавало постійні переживання та хвилювання. Позивачка просить стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду в сумі 29205 гривень та моральну шкоду в сумі 10000 гривень, а також судові витрати.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги за тих же підстав, просила позов задовольнити. З позовом ОСОБА_3. ОСОБА_1 також погодилась, просила його задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_3. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 та свій позов підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з»явилася, подала заяву, в якій зазначила, що з позовом не згодна, просила розглядати справу у її відсутності.
Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позови підлягають задоволенню частково, за таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в АДРЕСА_1 проживав і був зареєстрований ОСОБА_4.
Разом з ним з 2000 року в зазначеній квартирі проживала ОСОБА_3, що також підтверджується листом за № 55/3549 від 21.04.2005 року Подільського РУ МВС України в м. Києві (а.с. 40 т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4. помер, про що Відділом реєстрації смерті у м. Києві видане свідоцтво від 20.11.2004 року (а.с. 11).
Похованням ОСОБА_4. займалась ОСОБА_1, що підтверджується договором - замовленням № 2.4063.3 на придбання-оформлення предметів і послуг похоронного призначення (а. с. 12) та рахунком-замовленням № 2.7663.К від 22.11.2004 року на ритуальні послуги (а. с. 11).
В січні 2005 року відповідачка поставила броньовані двері в квартирі АДРЕСА_1
В зв»язку з цим ОСОБА_3. з сином ОСОБА_5 не змогли потрапити до квартири. З цього часу в квартирі вони не проживають.
Як стверджують ОСОБА_1 та ОСОБА_3. в квартирі залишились їх речі, які ОСОБА_2. не дозволила забрати.
Відповідачка не надала суду будь-яких доказів на підтвердження того, що після встановлення броньованих дверей в квартирі нею проводився опис майна, яке там знаходилось.
Відповідачка стверджує, що ніякого майна в квартирі не було, однак на підтвердження цього вона суду не надала жодних доказів.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджувала, що вищевказане майно нею було перевезено до квартири ОСОБА_4., оскільки вона продала трикімнатну квартиру, а придбала двокімнатну, тому вирішила це майно надати в користування дочки ОСОБА_3. Сама ОСОБА_1 в квартирі ОСОБА_4. не проживала.
Ці обставини підтвердили допитані в суді свідки.
Свідок ОСОБА_6. в суді показав, що з квітня по листопад 2003 року він проживав в квартирі ОСОБА_4., де знімав одну кімнату. Разом з ОСОБА_4. проживала ОСОБА_3. з сином ОСОБА_5. В серпні 2003 року мати ОСОБА_3. - ОСОБА_1 після продажу своєї квартири перевезла до квартири ОСОБА_4. свої речі, а саме - меблеву стінку, холодильник «Донбас», стіл та стільці, два ліжка, а також якісь речі, що були запаковані. ОСОБА_4. зі ОСОБА_3. проживали однією сім»єю.
Свідок ОСОБА_7. в суді пояснив, що придбав квартиру у ОСОБА_1, а коли остання вивозила свої речі з квартири, то ці речі були завезені в АДРЕСА_1, а саме - меблева стінка, три ліжка, кухонний стіл, 4 табуретки, холодильник «Донбас», ковдри, пледи та інше майно (а. с. 215 - 216 т. 1).
Свідок ОСОБА_8. в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3. разом з ОСОБА_4. проживали в його квартирі, придбали спільно телевізор «Акай», а холодильник «Донбас» дала їм ОСОБА_1 З ними проживав також син ОСОБА_3. - ОСОБА_5 ( а. с. 217 -218 т. 1).
Оскільки позивачка ОСОБА_1 в квартирі ОСОБА_4. не проживала, документально не довела ту обставину, що нею до цієї квартири були перевезені носильні речі ( т. т. одяг), а також посуд, каструлі, електрочайник, дитячі речі та іграшки, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги про стягнення з відповідачки вартості цих речей задоволені бути не можуть.
Таким чином, суд вважає доведеною ту обставину, що деяке майно ОСОБА_1 знаходилось в квартирі ОСОБА_4., а саме - холодильник "Донбас", вартістю 500 гривень; 2 ліжка дерев'яні, вартістю 4058 гривень; меблеву стінку, вартістю 10 799 гривень; 2 тумби, вартістю 630 гривень; 5 стільців, вартістю 2435 гривень; 4 простирадла, вартістю 800 гривень; 2 підодіяльники суцільні на блискавці, вартістю 800 гривень; 2 наволочки байкові, вартістю 300 гривень; 2 наволочки цвітні, вартістю 350 гривень; 2 ковдри шерстяні, вартістю 1074 гривні; 2 покривала ручного оздоблення, вартістю 2000 гривень; покривало коричневе, вартістю 537 гривень, а всього на загальну суму 24263 гривні. Оскільки майно позивачці відповідачкою не повернуто, на користь позивачки підлягає стягненню грошова сума в розмірі його вартості.
Позовні вимоги ОСОБА_3. також підлягають задоволенню частково.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_3. вартість одягу її та дитини, підручників та дитячих іграшок, а також телевізору «Акай» на загальну суму 18386 гривень, оскільки вона з дитиною тривалий час проживали в квартирі ОСОБА_4., й були не допущені відповідачкою в квартиру в січні 2005 року без попередження, що позбавило їх можливості забрати свої речі. Вартість іншого майна не може бути стягнута з відповідачки, оскільки ОСОБА_3. не довела в суді ту обставину, що це майно нею було придбано, знаходилось в квартирі і їй не повернуто відповідачкою. Будь-яких доказів на підтвердження цих фактів ОСОБА_3. суду не надала.
Відповідачка в своїх письмових поясненнях стверджувала, що в квартирі її брата ОСОБА_4. після смерті батьків був притон, знаходилось багато невідомих осіб. Оскільки ОСОБА_4. зловживав спиртними напоями, він продавав речі з квартири. З ОСОБА_3. він не проживав однією сім»єю і ніяких речей її чи її матері в квартирі не було.
Однак ці твердження відповідачки спростовуються письмовими доказами, а саме тим, що до адмінвідповідальності ОСОБА_4. не притягувався, й міліція з приводу знаходження в квартирі сторонніх осіб та притону за даною адресою не виїжджала ( а. с. 181 т.1 - лист Подільського РУ ГУ МВС України м . Києві). Це підтверджується також даними відмовного матеріалу Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві за №3795 за 2006 рік, а також матеріалами перевірки за №1280/4360. Будь-яких доказів, які б спростовували вищезазначене відповідачка суду не надала.
Крім того, ці її твердження також спростовуються показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8.
Наявність речей підтверджується також паспортами на них( а. с. 196 -203)
Свідок ОСОБА_9. суду пояснила, що є тіткою відповідачки. В червні 2002 року помер батько ОСОБА_4., до смерті якого в квартирі було чисто. Після його смерті і до смерті ОСОБА_4. свідок в квартирі була лише 3-4 рази, вважає, що квартира була брудна, не прибрана, а сам ОСОБА_4. вживав алкогольні напої.
Ці показання свідка суд вважає не конкретними і такими, що не можуть об»єктивно відобразити життя ОСОБА_4., оскільки свідок спілкувалась з ним дуже рідко і не тривалий час.
Відповідно до договору оренди житлового приміщення від 26.04.2006 року ОСОБА_2. здала квартиру АДРЕСА_1 в оренду (а.с. 120-121). Зазначене означає, що будь-яке майно позивачок в квартирі відсутнє, оскільки про наявність майна в договорі не вказано.
З актів державного виконавця від 09.09.2005 року, 16.09.2005 року та 04.10.2005 року ( т. 1 а. с. 69 -73) вбачається, що ухвалу суду про накладення арешту на спірне майно виконати було неможливо, оскільки двері ніхто не відчиняв. При цьому відповідачці тричі надсилалися повідомлення про здійснення виконавчих дій.
Отже, в судовому засіданні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3. щодо відшкодування матеріальної шкоди частково доведені, атому підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 і ОСОБА_3. також просили стягнути на їх користь у відшкодування моральної шкоди по 10000 гривень, посилаючись нате, що через незаконні дії відповідачки вони душевно страждали, погіршився їх стан здоров»я.
Суд вважає, що ці позовні вимоги також підлягають задоволенню частково, оскільки в зв»язку із знищенням їх майна вони перенесли душевні страждання, змушені були терпіти незручності та обмеження. А тому на користь позивачок суд вважає за можливе стягнути по 500 гривень.
Стягненню з відповідачки підлягають судові витрати.
На підставі наведеного, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 України, керуючись, ст.ст. 10, 88, 213, 214,215, 218 ЦПК України,
суд
рішив:
Позови задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 24263 гривні, у відшкодування моральної шкоди 500 гривень, судовий збір в сумі 251 гривня 13 копійок, а всього стягнути 25014 гривень 13 копійок ( двадцять п»ять тисяч чотирнадцять гривень тринадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 18386 гривень, у відшкодування моральної шкоди 500 гривень, судовий збір в сумі 192 гривні 36 копійок, а всього стягнути 19078 гривень 36 копійок ( дев»ятнадцять тисяч сімдесят вісім гривень тридцять шість копійок).
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.