Справа №2-814/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2008 року Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді - Неганової Н.В.
при секретарі - Федоренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про виселення за неможливістю спільного проживання,
встановив:
Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням виконкому Ленінградської районної ради народних депутатів № 1264 від 27 листопада 1978 року ОСОБА_6 на сім'ю із чотирьох осіб була надана окрема квартира АДРЕСА_1 загальною площею 68,3 кв. м. Після смерті в 2000 році ОСОБА_6 особистий рахунок був переведений на ОСОБА_1 В 1990 році ОСОБА_3 вступив в шлюб з відповідачкою, яка після реєстрації шлюбу поселилась в спірну квартиру і була зареєстрована в ній. Після розірвання шлюбу в 2005 році відповідачка часто і безпричинно вчиняє в квартирі сварки, в процесі яких ображає брутальною лайкою мешканців квартири, застосовує фізичну силу. Особливо виникають конфлікти між ОСОБА_1 та відповідачкою, при зустрічі відповідачка починає штовхатися, ображає, кидає ножі. Неодноразово ОСОБА_1 спричинялись відповідачкою тілесні ушкодження, після яких вона змушена була звертатись до лікаря. 23.10.2007 року відповідачкою було безпідставно кинуто в сторону ОСОБА_1 чайник з кип'ятком, в результаті чого відповідачка завдала їй легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до дільничного інспектора міліції з приводу поведінки відповідачки, і ОСОБА_4 було офіційно попереджено про неприпустимість вчинення в сфері побуту правопорушень та насильства в сім'ї. Однак відповідачка систематично порушує правила співжиття і створює умови неможливі для сумісного проживання в квартирі іншим ч.1енам сім'ї. Позивачі просять виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали за тих же підстав, просили його задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши сторони, свідків, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають шість осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується довідкою по формі № З ЖЕК № 708 КП «Поділ-Житло» від 14.11.2007 року за №1820 (а. с. 5).
В 2004 році ОСОБА_4 і ОСОБА_3 розлучилися, однак відповідачка залишилась проживати в спірній квартирі в одній кімнаті разом з бувшим чоловіком та повнолітнім сином ОСОБА_5
Під час користування спірним жилим приміщенням між сторонами виникають конфлікти.
Позивачі в судовому засіданні стверджували, що ініціатором конфліктів є відповідачка, яка створює умови, за яких неможливе спільне проживання.
Відповідачка, заперечуючи проти доводів позивачів, навпаки заявляє, що конфлікти створюються позивачами, які чіпляються до неї, в зв»язку з чим неодноразово в квартиру викликалась міліція.
З листа Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 29.12.2005 року за №55/П-3413 вбачається, що громадянку ОСОБА_4 усно офіційно попереджено про неприпустимість вчинення в сфері побуту правопорушень, насильства в сім'ї та самоуправства (а. с. 12).
Відповідно до ст. 116 ЖК України якщо наймач, ч.1ени його сім»ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що в квартирі сторін часто відбуваються сварки, чути крики, викликається міліція, але з яких причин і за чиєю ініціативою відбуваються сварки їм невідомо, оскільки вони особисто присутніми не були під час сварок.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачі надали висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи № 8981 від 23.10.2007 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було нанесено легкі тілесні ушкодження, які могли з'явитись в результаті взаємодії з високотемпературним фактором ( гаряча вода). (а.с. 13).
З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.10.2007 року вбачається, що 23.10.2007 року приблизно о 06 годині 45 хвилин за адресою - АДРЕСА_1, гр-ка ОСОБА_4 під час конфлікту облила гарячою водою ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, чим спричинила їм фізичну біль. В порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю ознак злочину, передбаченого ст. 296 КК України (а. с. 14).
В судовому засіданні позивачі не надали суду доказів систематичного порушення відповідачкою правил співжиття, вчинення відповідачкою умисних дій, пов»язаних з невиконанням загальноприйнятих норм спільного проживання людей в квартирі та будинку, систематичного руйнування чи псування жилого приміщення, а також неодноразового застосування щодо неї заходів запобігання чи громадського впливу.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в судовому засіданні позов не доведений, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, ст. 116 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,
суд
рішив :
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4, третя особа -ОСОБА_5 про виселення за неможливістю спільного проживання відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Про апеляційне оскарження рішення суду заяву може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.