Справа № 381/193/18 Головуючий у І інстанції Чернишова Є. Ю.

Провадження № 22-ц/780/2607/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.

Категорія 52 20.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним наказу, -

встановив:

У січні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним наказу. Позовні вимоги мотивувала тим, що 15 лютого 2006 року згідно наказу № 40-к її було призначено на посаду провідного фахівця з охорони праці і енергозбереження господарської групи відділу освіти, однак вона була звільнена із займаної посади. Оскарживши до суду наказ про звільнення, рішенням Апеляційного суду Київської області від 15.03.2017 року визнано незаконним наказ відділу освіти Фастівської РДА від 02.09.2015 р. № 460-к про її звільнення з посади провідного фахівця з охорони праці, поновлено на вказаній посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.09.2015 року по 15.03.2017 року у розмірі 37 295,19 грн. 03.04.2017 року Відділ освіти Фастівської РДА наказом № 93-каскасував наказ № 460-к від 02.09.2015 року про звільнення провідного фахівця з охорони праці ОСОБА_2 та поновлено на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження Борівської ЗОШ 1-3 ст.

Не погодившись з поновленням на посаді саме у Борівській ЗОШ 1-3 ст., позивач оскаржила наказ №93-к до суду, в результаті чого за рішенням суду наведений наказ скасований, а позивач поновлена на посаді господарської групи відділу освіти Фастівської РДА.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем видано наказ від 19.12.2017 року № 525-к про визнання незаконним наказу від 03.04.2017 року № 93-к. Цього ж дня, 19.12.2017 року зроблено запис у трудовій книжці позивача № 46 «визнано незаконним наказ від 03.04.2017 року № 93-к відділу освіти ФРДА з 19.12.2017 року» підстава - наказ № 525-к від 19.12.2017 року, рішення Апеляційного суду Київської області у справі № 381/1482/17 від 04.10.17 року та рішення Фастівського міськрайонного суду від 06.06.2017 року по справі № 2/381/774/17. Позивач вказує, що дана ситуація призвела до того, що фактично рішення суду від 15.03.2017 року про скасування наказу № 460-к від 02.09.2015 року не виконано відповідачем. Всі інші рішення, що є похідними від попереднього рішення суду, також не виконано. Згідно записів трудової книжки вбачається, що запис № 46 скасовує всі попередні записи № 43-45 та повертає ОСОБА_2 до відносин по запису № 42, тобто до фактичного звільнення з 02.09.2015 року, отже відповідач звільнив її без жодного правового обґрунтування. Відповідно до записів трудової книжки вбачається порушення п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці № 58 від 29.07.93 року, оскільки відповідач повинен був запис № 43 «Скасовано наказ № 460-к від 02.09.15 р. відділу освіти Фастівської РДА» доповнити обов'язковим записом про поновлення на попередній посаді.

Позивач зазначає, що видаючи оскаржуваний наказ, запис у трудовій книжці № 44, відповідач порушив її права та всупереч рішенню суду перевів фактично на іншу посаду, яка є нижчою рангом тій посаді, на якій її було поновлено.

Виходячи з вищезазначеного, позивач просив визнати незаконним наказ відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації від 19.12.2017 року №525-к.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просила скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 наказом №40-к від 15.02.2006 року була призначена на посаду провідного фахівця з охорони праці і енергозбереження господарської групи.

Наказом № 460-к від 02.09.2015 року відділу освіти Фастівської РДА ОСОБА_2 була звільнена з посади провідного фахівця з питань безпеки та енергозбереження господарської групи відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації у зв'язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 15.03.2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, а саме визнано незаконним наказ відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації від 02 вересня 2015 року № 460-к про звільнення, поновлено ОСОБА_2 з 02 вересня 2015 року на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження господарської групи відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації та стягнуто з відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.09.2015 р. по 15.03.2017 р. у розмірі 37295,19 грн.

03.04.2017 року відповідно до запису трудової книжки позивачки, наказом № 93-к, наказ № 460-к від 02.09.2015 року відділу освіти Фастівської РДА на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 15.03.2017 року було скасовано. (запис в трудовій книжці № 43) ОСОБА_4 поновлено на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження Борівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (запис в трудовій книжці № 44).

Позивачем було оскаржено вищезазначений наказ, оскільки поновили її з 02 вересня 2015 року на рівнозначній посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження Борівської ЗОШ I-III ступенів, а не на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження господарської групи відділу освіти Фастівської РДА. Відповідач порушив її права, всупереч рішенню Апеляційного суду Київської області тому що фактично перевів її на іншу посаду, яка є нижчою рангом тій посаді, на якій її було поновлено за рішенням суду.

Відповідно до рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017 року, яке в частині скасування наказу залишено в силі рішенням Апеляційного суду Київської області від 04.10.2017 року, визнано незаконним наказ Відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації від 03.04.2017 року за № 93-к про поновлення на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження ОСОБА_2

19.12.2017 року відділом освіти Фастівської РДА на підставі рішення Апеляційного суду Київської області видано наказ № 525-к, яким на виконання рішень суду наказ відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації від 03.04.2017 року за № 93-к «Про поновлення на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження ОСОБА_2» визнано незаконним та недійсним з 19.12.2017 року.

Відповідно до запису в трудовій книжці за № 45, 19.12.2017 року запис за № 43 є недійсним, підстава - наказ № 525-к від 19.12.2017 року відділу освіти Фастівської РДА та записом № 46 визнано незаконним наказ від 03.04.2017 року № 93к відділу Фастівської РДА з 19.12.2017 року, підстава: наказ № 525-к від 19.12.2017 року відділу освіти Фастівської РДА, рішення Апеляційного суду Київської області №381/1482/17 від 04.10.2017 року та рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017 року.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. Об'єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.

Предмет спору - є достатньо простим для визначення (з'ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у даній цивільній справі є намір позивача поновитись на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження господарської групи відділу освіти Фастівської РДА, при цьому предметом позову визначена вимога про визнання незаконним наказу відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації від 19.12.2017 року №525-к.

Позивач вважає, що при скасуванні в судовому порядку оскаржуваного наказу відбудеться автоматичне поновлення її на посаді, з якої її незаконно звільнено, що призведе до поновлення прав позивача, передбачених законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дане твердження є хибним та необґрунтованим виходячи з наступного.

За приписами чинного законодавства захисту в суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, який зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому, обов'язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права та інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Ухвалюючи рішення про залишення позовної заяви без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання незаконним наказу відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації від 19.12.2017 року №525-к та порушення цим наказом прав чи законних інтересів позивача є недоведеним.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що оскаржуваним наказом на виконання рішення суду був визнаний незаконним наказ Відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації від 03 квітня 2017 року за № 93-к про поновлення на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження ОСОБА_2, питання ані про поновлення, ані про звільнення позивача не вирішувалось при його прийнятті, він носить більш «технічний» характер та не породжує будь-яких правових наслідків для позвача.

Також слід зазначити, що скасування цього наказу не призведе до поновлення позивача на попередньо займаній посаді, оскілки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.04.2017 року виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15.03.2017 року (про поновлення ОСОБА_4 на посаді провідного фахівця з охорони праці та енергозбереження господарської групи відділу освіти Фастівської РДА) зупинено до закінчення касаційного провадження.

Таким чином, суд дійшов вірних і обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для скасовування наказу № 525-к, оскільки позивач не навів доводів на підтвердження правомірності своїх вимог про скасування цього наказу.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем порушення його прав або законного інтересу внаслідок прийняття оскаржуваного наказу.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Ураховуючи наведене та положення ст.375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, 383 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року- без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Березовенко Р.В.

Матвієнко Ю.О.