ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 2а-8206/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді                                                              Матковської З.М.

при секретарі судового засідання                                        Подібка М.З.

з участю представника позивача Бойко В.Я., відповідача ОСОБА_1, перекладача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина  Грузії ОСОБА_1 про примусове видворення за межі  України та затримання

в с т а н о в и в :

Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що громадянин Грузії  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,   04.11.2009 року о 02 год. 15 хв. був затриманий працівниками прикордонної варти республіки Польща за незаконне перетинання державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску через державний кордон на напрямку 684 прикордонного знаку, на відстані 1000 м від лінії державного кордону, що на території суміжній Корчівській сільській раді Сокальського району Львівської області у групі з 5 осіб з 5-ма громадянами В’єтнаму,2-ма громадянами Російської Федерації. 05.11.2009 року відповідача в офіційному порядку  через ПП «Рава-Руська» було передано працівникам Львівського прикордонного загону. 09.11.2009 року Личаківським районним судом м. Львова   ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та обрано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту. 20.11.2009 року начальником Львівського прикордонного загону було прийнято рішення про добровільне видворення відповідача за межі території України та надано термін до 30.11.2009 року для виїзду за межі України. Олнак відповідач рішення не виконав та 01.12.2009 року незаконно перетнув державний кордон з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску через державний кордон. На напрямку 618 прикордонного знаку, що на території суміжній Девятирській сільській раді Жовківського району Львівської області, де 0 22год. 30 хв. Був затриманий працівниками прикордонної варти Республіки Польща та 03.12.2009 року  був переданий працівника Львівського прикордонного загону. 04.12.2009 року Довківським районним судом львівської області відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності  за скоєння правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204.-1 КУпАП, відносно нього обрано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб. Вважає, що відповідач порушив законодавство України з прикордонних питань і підлягає примусовому видворенню з України. Крім цього, просить затримати відповідача на термін необхідний для примусового видворення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову не заперечив, просив видворити його за межі території України.

Суд, заслухавши доводи позивача, пояснення відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги,  вважає, що позов  підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_1, 04.11.2009 року здійснив незаконний перетин державного кордону із України в Республіку Польща, поза пунктом пропуску через державний кордон на напрямку 684 прикордонного знаку, на відстані 1000 м. до лінії державного кордону, що на території Корчівської сільської ради Сокалського району Львівської області у групі з 5-ма громадянами В’єтнаму та 2-ма громадянами Російської Федерації.

05.11.2009 року Личаківським районним судом м. Львова  громадянина Грузії ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 204-1 ч. 2 КУпАП, відносно нього обрано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб.

20.11.2009 року Начальником Львівського прикордонного загону  західного регіонального управління Державної прикордонної служби України прийнято Рішення про добровільне видворення громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України.

Вказане вище Рішення, відповідачу доведено до відому 20.11.2009 року на російській мові та  останній  зобов’язався  не пізніше 30.11.2009 року залишити територію України.

Однак, громадянин Грузії ОСОБА_1, 01.12.2009 року повторно здійснив незаконний перетин державного кордону із України в Республіку Польща, поза пунктом пропуску через державний кордон на напрямку 618 прикордонного знаку, що на території Девятирської сільської ради Жовківського району Львівської області.

04.12.2009 року Жовківським районним судом Львівської області  громадянина Грузії ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 204-1 ч. 2 КУпАП, відносно нього обрано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб.

Крім цього, встановлено, що паспорт відповідача прострочений, дійсний до 21.06.2004 року, у нього відсутні кошти для виїзду з території України, працевлаштуватись на території України не має змоги, родичів на території Україні не має, до міграційної служби з заявою про   набуття статусу біженця не звертався.

Представлені позивачем документи та пояснення відповідача, як письмові, так і в судовому засіданні, свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в   Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте, знаючи про можливість легально в’їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без  громадянства», орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України  іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.

Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Відповідно до ч. 6 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без  громадянства»,  іноземці та  особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим  внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України в примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про примусове видворення відповідача та затримання на період необхідний для підготовки  його видворення за межі України в примусовому порядку підлягають до задоволення.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Постановою Кабінету Міністрів України № 1110  від 17.07.2003 р. «Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», ст. ст. 7- 14, 24, 50, 71 -  86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Позов задовольнити.

    Примусово видворити громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження за межі України.

    Затримати громадянина громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження на період необхідний для підготовки  його видворення за межі України в примусовому порядку, але не більше  ніж 6 місяців з дня затримання.

    Помістити громадянина громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  

Постанова надрукована у одному екземплярі та є оригіналом.