Справа № 22 - 4021 / 08 Головуючий у 1-й інстанції:
Амброскін В. Л. Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В. О.
Суддів: Прокопенко О.Л.,
Маловічко С.В.
При секретарі: Винник І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третіх осіб: Єрьоменко О.М., ОСОБА_7, приватного нотаріуса Півняк О.С., про визнання договору купівлі - продажу недійсним, визнання права власності на спірний гараж та усунення перешкод у користуванні гаражем,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9Г., третіх осіб: Єрьоменко О.М., ОСОБА_7, приватного нотаріуса Півняк О.С., про визнання договору купівлі - продажу недійсним, визнання права власності на спірний гараж та усунення перешкод у його користуванні. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначала, що в квітні 1992 року вона уклала з колективним малим підприємством «Пірс» (далі - КМП «Пірс»), в особі його директора ОСОБА_7, договір підряду на будівництво капітального гаража в гаражному комплексі на 120 гаражів. За даним договором підряду гараж був побудований за кошти позивача та вона отримала свідоцтво №1/007 від 30.12.1993 року, на право володіння гаражем №7, яким володіла до 2002 року, оскільки після закінчення основного більшого обсягу робіт щодо будівництва гаража, директор КМП «Пірс» ОСОБА_7 особисто передав у володіння спірний гараж.
В період користування спірним гаражем, ніхто не оскаржував права позивача на зазначений гараж. Але, 30.05.2002 року, між ліквідатором КМП «ПІРС» Єрьоменко О.М. та приватним підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва (комплекс гаражів дві черги на
120 гаражів), який було посвідчено приватним нотаріусом Півняком О.С., куди увійшов і гараж позивача.
Після укладення цього договору ОСОБА_5 встановив на спірний гараж замок, чим позбавив позивача права володіння та користування гаражем, а потім взагалі передав його у користування іншій людині.
Позивач вважає, що зазначений договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам закону, а також оскільки в період експертної оцінки гаражів невірно було встановлено процент виконаних будівельних робіт і ціну самого об'єкта незавершеного будівництва.
Просила суд визнати договір купівлі-продажу недійсним, визнати за нею право власності на спірний гараж та усунути перешкоди у користуванні спірним гаражем, шляхом зобов'язання відповідача звільнити гараж та передати його позивачеві.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши доводи апелянта, розглянувши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Суд правильно встановив, що позивачем не надано доказів порушення арбітражним керуючим Єрьоменко О.М. законодавства під час проведення процедури ліквідації КМА „Пірс".
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів в обгрунтування вимог про визнання за ним права власності на гараж та визнання недійсним договору купівлі - продажу гаражного комплексу, тобто позивач не довів що його права та законі інтереси порушені відповідачами.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.