Справа № 22-3988     Головуючий у 1 інстанції

2008 р.     Лихосенко М.О.

Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2008 року     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондара В. О.
Суддів :     Калашнікової О.В.

Прокопенко О.Л. При секретарі: Винник І.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк"

на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від "28" серпня 2008 року по справі за заявою

Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИЛА:

ЗАТ КБ „ПриватБанк" звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_4

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2008 року відмовлено ЗАТ КБ „ПриватБанк" у прийнятті заяви у зв'язку з наявністю договірної підсудності.

Не погоджуючись з ухвалою суду ЗАТ КБ „ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просили ухвалу суду першої інстанції скасувати і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підставі її застосування.

Постановляючи ухвалу про відмову ЗАТ КБ „ПриватБанк" в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя виходив з того, що справа не підсудна Ленінському суду м. Запоріжжя, оскільки сторони визначили договірну підсудність розгляду спорів.

Між тим з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки до нього суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Згідно ст. 97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальним правилами підсудності.

Відповідно до ст. 112 ЦПК України сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ для яких визначена виключна підсудність.

Судом встановлено, що сторони при укладенні договору визначили договірну підсудність і місцем розгляду спорів визначили Бабушкінський районний суд у м. Дніпропетровськ.

За змістом ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Проте, суд першої інстанції, правильно встановивши, що заяву про видачу судового наказу подано з порушенням правил підсудності, оскільки між сторонами існує договірна підсудність, в порушення вимог ст. 115 ЦПК України не повернув заяву, а відмовив у її прийнятті.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції змінити, заяву ЗАТ КБ „ПриватБанк" повернути заявнику для подання до належного суду.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2008 року по цій справі змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

„Заяву Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_4 повернути заявнику для подання до належного суду".

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.