У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Глоса Л.Ф., суддів Таран Т.С., Коротких О.А., Коротких О.А., за участю прокурора Колесниченка О.В., захисника ОСОБА_7., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 грудня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_6,
в с т а н о в и л а :
постановою старшого слідчого з розслідування особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації від 9 серпня 2004 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст.212 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Згідно з постановою слідчого, приводом та підставами для порушення кримінальної справи було виявлення слідчим на підставі довідки про результати позапланової документальної перевірки від 26 лютого 2004 року ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» з питань достовірності відображення у звітних даних податку на додану вартість при придбанні та продажу скла оптичного у вересні-листопаді 2003 року, у діях ОСОБА_6. ознаки злочинів, передбачених ч. 3 ст.212 та ч.2 ст. 366 КК України. Згідно із цією довідкою ОСОБА_6 будучи головою спостережної ради голови ради директорів ЗАТ Холдингова компанія «Бліц-Інформ», у вересні 2003 року з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, за попередньою змовою з невстановленими особами, шляхом придбання неліквідного товару у підприємств із ознаками фіктивності за завищеними цінами на території України та реалізації за межі України за нульовою ставкою по податку на додану вартість підприємствам нерезидентам неліквідного товару, безпідставно зависив податковий кредит за вказаний період діяльності підприємства, у сумі 5500574 грн. 35 коп., що є особливо великим розміром.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23лютого 2008 року скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 9 серпня 2004 року та відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України. Приймаючи таке рішення, суддя послався на те, що в постанові про порушення кримінальної справи від 9 серпня 2004 року та в наданих досудовим слідством матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, відсутні достатні дані, які б вказували на вчинення ОСОБА_6 даних злочинів.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 березня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 з направленням справи на новий судовий розгляд у звязку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що суд першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність приводів і підстав для порушення даної кримінальної справи. На думку прокурора, для порушення кримінальної справи було достатньо даних, які вказували на наявність у діях ОСОБА_6 ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Колесниченка О.В., який підтримав касаційне подання, захисника ОСОБА_7., який просив касаційне подання залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.
Згідно із ч. 2 ст. 94 КК України, підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність обєктивних ознак, що характеризують подію злочину. При цьому закон не вимагає щоб органи дізнання, досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавали докази або вважали встановленими будь-які обставини.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для ухвалення постанови. При цьому суд не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Вказані вимоги закону місцевим судом не було дотримано.
Як убачається з постанови Шевченківського районного суду, скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6, суд зазначив про те, що постанова слідчого була винесена передчасно, оскільки довідка про результати позапланової документальної перевірки від 26 лютого 2004 року, на підставі якої було порушено кримінальну справу, не містить інформації про ненадходження коштів до бюджету. Крім того, зазначена довідка не передбачена чинним законодавством як документ, який складається податковими органами, за наслідками перевірки. Висновки товарознавчих експертиз щодо вартості оптичного скла для митного оформлення, суттєво відрізняється від ціни, зазначеної заводом виробником цього скла. Суд вдався до оцінки судових рішень, прийнятих за результатами розгляду попередніх скарг на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 стосовно повноти дослідження ними матеріалів на підставі, яких приймалися попередні судові рішення щодо обґрунтованості порушення даної справи.
Таким чином, суддя замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, вдався до аналізу та оцінки зібраних досудовим слідством доказів, хоча відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлення та формулювання обєктивної та субєктивної сторони злочину є завданням наступної стадії кримінального процесу досудового слідства, а оцінка достатності та допустимості доказів повинна даватися судом при постановленні у справі остаточного рішення. Тобто, під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 347 та ст. 382 КПК України, апеляційний суд, під час розгляду апеляцій на постанови місцевих судів, якими скасовані постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевірити, чи дотримався суд першої інстанції під час розгляду скарг вимог, передбачених ст.236-8 КПК України.
Однак, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення закону й також постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду. При цьому, навів в ухвалі аналогічні мотиви, що й місцевий суд.
За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню направленням справи на новий судовий розгляд.
Оскільки колегія суддів відповідно до чинного законодавства при скасуванні судового рішення та направленні даної справи на новий судовий розгляд не вправі наперед вирішувати питання про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6, як про це порушено питання в касаційному поданні, то воно підлягає задоволенню частково.
При новому судовому розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення. Крім того, суду при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6. необхідно врахувати, що в матеріалах справи міститься постанова попереднього розгляду Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2008 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6. за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України повернуто прокурору для додаткового розслідування.
Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 березня 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
с у д д і :
Глос Л.Ф. Таран Т.С. Коротких О.А.