Лисичанський міський суд Луганської області

м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38, 93100, (06451) 7-30-92

2-а-2345/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючої судді        Чернобривко Л.Б.

при секретарі        Дьоміновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ м. Рубіжне ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними ста скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, мотивуючи його тим, що постановою інспектора ДПС УДАІ м. Рубіжне ОСОБА_2 від 15.05.2011 року визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України, яке полягає у тому, що 15.05.2011 року о Ібгод 15 хв. в м. Лисичанську по вул.. Першотравневій керуючи автомашиною АЗЛК 2140 держ.номер Ф 6690ВГ на перехресті з вул.. ОСОБА_3 при повороті праворуч , не пропустив пішохода, який переходив проїзну частину. Зразу ж після здійснення ним маневру, був зупинений відповідачем, який пояснив, що він здійснив порушення ПДР та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в сумі 425грн. Просив визнати дії відповідача протиправними , скасувати постанову від 15.05.2011 року про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні позивач підтримав пред'явлений позов. У своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позовній заяві, про що надав суду відповідні докази. Доповнив, що він на автомашині рухався по вул.. Першотравневій в напрямку вул..ОСОБА_4. Виконуючи маневр поврототу, побичив пішохода, який почав перезодити вул..ОСОБА_3 з протилежної сторони. Оскільки дорога має три смуги, від їхав по правій смузі, дві інші від нього мали зустрічний напрямок, шириною близько 4 метрів кожна, відстань від пішохода , який почав рух до його авто було близько семи-восьми метрів, томі він не міг завдати перешкоди у руху пішохода. Іншого транспорту в цей час не було. Вважає що штраф накладений незаконно.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, допитаний за окремим дорученням. Позов не визнав, дав пояснення, що позивач свою вину визнав, про що внесено запис до протоколу про адмінправопорушення, в чому позивач розписався власноруч. Просив розгядати справу без його участі .

Судом досліджені наступні письмові докази:

копія постанови по справі про адміністративне правопорушення до протоколу серія ВЕ1 № 072694 від 15.05.2011, копія паспорту позивача, протокол допиту відповідача, копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ВВ1 № 306273 від 15.05.2011 року

Суд, заслухавши пояснення позивача , дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України, відповідно до якої, 15.05.2011 року о 16 год 15 хв. в м. Лисичанську по вул.. Першотравневій, керуючи автомашиною АЗЛК 2140 держ.номер Ф 6690ВГ на перехресті з вул.. ОСОБА_3 при повороті праворуч, не пропустив пішохода, який переходив проїзну частину порушив п. 16.2 ПДР, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в сумі 425 грн. ( а.с.3,18).

Відмовляючи у позові, суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП України порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутними транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз"їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині тягне за собою накладення штрафу від 425 до 510 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із наданої копії протоколу про адміністративне правопорушення від 15.05.2001 року, вбачається, що позивач давав пояснення відповідно до яких визнав, що той факт, що ним були порушені правила проїзду перехрестя (а.с.18). Посилання позивача на те, що при виконання повороту праворуч, пішохід був від нього на відстані майже 7-8 метрів , тим самим він не перешкоджав йому у переході дороги , суд не може взяти до уваги, адже п.16.2 Правил дорожнього руху України передбачено те, що на регульованих чи нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

З огляду на аналіз вищезазначених норм, суд не вбачає дії відповідача протиправними, тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та не підлягає скасуванню.

Керуючись п.16.2 Правил дорожнього руху, ст. 122ч.2 КУпАП, керуючись ст. ст. ст. 2, 11,159-163, 171-2 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ м. Рубіжне ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя:

Постанова виготовлена у повному обсязі 19.09.2011 року.

Суддя: