ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 січня 2010 року                               справа № 2а-5330/09/2370

15 год. 00 хв.                                 м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Гараня С.М., суддів Лічевецького І.О., Холода Р.В.,

при секретарі – Слуцькій Н.Ю.,

за участю:

представників позивача комунального підприємства «ВодГео» Майстренко Т.В., Недзеленко І.М., Школьної І.П. – за довіреностями,

представників відповідача Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Прилуцького В.О., Сівака М.О. – за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «ВодГео» до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, та просили його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що проведеною перевіркою позивача встановлено заниження суми скоригованого валового доходу з податку на прибуток за три квартали 2006 року в сумі 479720 грн. та за 2006 рік в сумі 3008320 грн. внаслідок не включення до валового доходу субвенції, отриманої відповідно постанови уряду на погашення різниці в тарифах на теплову енергію та послуг з водопостачання та водовідведення для населення. За результатами перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства, що є незаконним, оскільки рішенням Смілянської міської ради позивачу в 2006 році була надана пільга з оплати даного виду податку. Крім того до складу валового доходу не включаються кошти, отримані платником податку як компенсація за примусове відчуження майна. З цих підстав вважають рішення податкового органу необґрунтованим, а застосування штрафних санкцій неправомірним.

    Представники відповідача проти позову заперечували та просили суд залишити його без задоволення. На заперечення позовних вимог зазначили, що проведеною перевіркою позивача був встановлений факт заниження суми скоригованого валового доходу з податку на прибуток підприємства, в зв’язку з чим було винесене податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток, за основним платежем – 752080 грн., та за штрафними санкціями 752080 грн.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.  

Судом встановлено, що комунальне підприємство «ВодГео» зареєстроване виконавчим комітетом Смілянської міської ради 28.01.2000 р. та перебуває на обліку в Смілянській об’єднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків та платежів до бюджетів та інших державних цільових фондів.

23.10.2009 р. Смілянською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавств за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р. (акт № 4878/23/30794986 від 23.10.2009 р.).

В ході перевірки було встановлено порушення пункту 4.1. статті 4 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, а саме безпідставно занижено суму скоригованого валового доходу в декларації з податку на прибуток за три квартали 2006 року в сумі 479720 грн. та за 2006 рік в сумі 3008320 грн. Зазначене порушення відбулося внаслідок не включення до складу валового доходу субвенції, отриманої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2006 р. № 705 «Про затвердження порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення затверджених для населення».

За результатами проведеної перевірки Смілянською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області було винесене податкове повідомлення-рішення від 06.11.2009 р. № 00011462301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 1504160 грн., в тому числі за основним платежем – 752080 грн. та штрафними санкціями – 752080 грн.

Згідно рішення Смілянської міської ради від 28.12.2006 р. № 11-65/V «Про надання виробничому об’єднанню «ВодГео» пільг з оплати податку на прибуток у 2006 році» позивач звільнений від сплати податку на прибуток у розмірі 752080 грн., що виник внаслідок проведення взаєморозрахунків по погашенню заборгованості перед енергопостачальною компанією ВАТ «Черкасиобленерго» за використану електричну енергію.

Відповідно до вимог частини 4 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі – Закон № 334/94-ВР), передбачено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно підпунктів 4.1.1 та 4.1.5 пункту 4.1. статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР бюджетні кошти одержані платником податку у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, включаються до складу валових доходів такого платника податку.

Норми Закону N 334/94-ВР не передбачають включення до складу валових доходів коштів, отриманих з бюджету як капітальні трансферти.

Відповідно до вимог підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством.

Статтею 15 Закону № 334/94-ВР встановлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 р. № 705 затверджений Порядок перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, який визначає механізм перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах (без податку на додану вартість) на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання і водовідведення, що постачалися населенню, яка утворилася у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання і водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Підпунктом 15 пункту 1 статті 69 Бюджетного Кодексу України встановлено, що до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить податок на прибуток підприємств комунальної власності.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, є доходом від продажу товарів, робіт (послуг), а тому позивач зобов’язаний був включити ці кошти до валового доходу підприємства у період їх отримання.

Щодо визначення суми податкового зобов’язання по сплаті штрафних санкцій в сумі 752080 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00011462301/0 від 06.11.2009 р., суд зазначає наступне.

Підпунктом 17.1.6. пункту 17.1 статі 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181) передбачено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно примітки до статті 212 Кримінального Кодексу України під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» 22 травня 2003 року № 889-IV якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Розмір податкових та соціальних пільг передбачений статтею 6 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі – Закон № 889).

Підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 Закону № 889 передбачено, що з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Розмір податкової пільги в 2006 році був встановлений на рівні 175 грн. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати в 2006 році, який складав 350 грн.

Таким чином суд вважає суму податкового зобов’язання по сплаті штрафних санкцій в сумі 752080 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00011462301/0 від 06.11.2009 р., правомірною.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що у позивача не було підстав для не включення до податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства за три квартали 2006 року та за 2006 рік. За таких обставин відповідач правомірно дійшов висновку про заниження комунальним підприємством «ВодГео» податку на прибуток за три квартали 2006 року в сумі 479720 грн. та за 2006 рік в сумі 3008320 грн. А тому позов комунального підприємства «ВодГео» до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення не підлягає до задоволення.

    На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

    В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а у випадку відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:                                     С.М. Гарань

Судді:                                         І.О. Лічевецький

                                        Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 14 січня 2010 року.