КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.05.2007                                                                                           № 12/43

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Отрюха  Б.В.

 суддів:                                           

                        

 За участю представників:

 від позивача - Щербаков А.А. – юрист,

від відповідача – Кузнєцов В.О. – юрист,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акіцонерне товариство з газопостачання і газифікації "Чернігівгаз"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2007

 у справі № 12/43  

 за позовом                               Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 до                                                   Відкрите акіцонерне товариство з газопостачання і газифікації "Чернігівгаз"

             

                       

 про                                                  стягнення 2801360,41 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2007р. усправі № 12/43 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволені частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» 2 258 463 грн. 15 коп. боргу., 49 975 грн. 59 коп. пені., 73 419 грн. 35 коп. трьох відсотків річних, 219 599 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 25500 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено та розстрочено виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції, з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, посилаючись на тяжке фінансове становище, збиткову діяльність підприємства та значну заборгованість перед ним населення та бюджетних установ та організацій за спожитий природний газ. Проти суми основної заборгованості скаржник не заперечує.

Згідно ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне:

30.12.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу № 06/05-2904.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, позивач взяв на себе зобов’язання передати Покупцю (відповідачу) у 2006 році природний газ, для потреб промислових споживачів, а Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу в січні 2006 році -11300 000 куб.м.

Додатковою угодою № 1 від 25.01.2006 року до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 року, п. 2.1. Договору сторони доповнили п. 2.1.1. наступного змісту: постачальник передає Покупцеві з 01.02.2006 року по 28.02.2006 року газ в обсязі 10 000 000 куб.м., а п. 5.1. Договору сторони виклали в новій редакції, відповідно до якої: ціна за 1 000 куб.м. газу на момент укладання даного договору без врахування вартості транспортування газу територією України становить 422,10 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України.

Додатковою угодою № 2 від 17.02.2006 року до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 року, сторонами було встановлено, що з 20.02.2006 року п. 5.1. Договору викласти в наступній редакції: ціна за 1 000 куб.м. газу, без врахування вартості транспортування газу по території України становить 548 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України.

Додатковою угодою № 2/1 від 28.02.2006 року до Договору на постачання природного газу № 06/05-2904 від 30.12.2006 року, сторони погодили, що обсяг газу, який передається в лютому 2006 року становитиме 12 002 574 куб.м.

Таким чином, на виконання умов договору позивач передав відповідачу природного газу в обсязі 23 288,242 тис. куб. м. газу., на суму 11304 879 грн. 70 коп., що підтверджується двохсторонніми актами прийому-передачі газу, які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що оплату за природний газ відповідач зобов’язаний здійснювати грошовими коштами, в наступному порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів поставки проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу., послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів поставки, до 10-гота 20-го числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за місяць поставки газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 9 046 416 грн. 55 коп., заборгованість становить 2 258 463 грн. 15 коп.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що  позовні вимоги про стягнення основної заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних та збитків від інфляції, слід зазначити наступне:

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 73 419 грн. 35 коп.  за несвоєчасні розрахунки  за період з 11.02.2006 року по 21.12.2006 року та 219 599 грн. 97 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2006 року по листопад 2006 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.5. договору визначено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

До того ж, слід зазначити що колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, керуючись ст. 83 ГПК України, цілком обґрунтовано зменшив суму пені  та стягнув лише 49 975 грн. 59 коп. замість 249 877,94грн., мотивуючи свою позицію тим, що відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, а саме наявна значна заборгованості населення та бюджетних установ та організацій за спожитий природний газ за попередні роки, а також те, що сума пені, заявлена до стягнення, надмірно велика порівняно із збитками кредитора.

Крім того, слід звернути увагу на те, що суд першої інстанції врахувавши вищезазначені обставини частково задовольнив клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду, та розстрочив виконання рішення суду строком на шість місяців.

За таких обставин, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2007р. у справі № 12/43 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» – без задоволення.

2.             Матеріали справи № 12/43 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 05.06.07 (відправлено)