Справа № 22-1532/2012 Головуючий у 1-й інстанції - Матвієнко Ю.О.

Доповідач - Кабанченко O.A.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко O.A.

суддів - Іванченка М.М.,

Желепи О.В.

при секретарі - Бабіч К.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.

Києва від 12 жовтня 2009 року в справі за позовом кредитної спілки "Володар" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня.2009 року задоволено позов кредитної спілки "Володар", на користь позивача стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за договором в сумі 273 492,27 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 (на час постановлення рішення ОСОБА_2.) просить скасувати рішення суду із закриттям провадження в справі. Вважає, що судом не надано оцінку факту законності пред'явлення вимоги до поручителя., в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права рішення суду підлягає скасуванню.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу в частині щодо скасування рішення про стягнення заборгованості з даного відповідача.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 лютого 2007 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір про надання позики, за умовами якого відповідачу була надана позика у розмірі 152 000 грн. строком на 36 місяців, тобто до 27 лютого 2010 року, із сплатою 22% річних за користування наданими грошовими коштами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позивальником в цей же день був укладений договір поруки між позивачем і відповідачем ОСОБА_2.( на даний час ОСОБА_2.)., а також позичальником ОСОБА_3

Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за договором позики, у нього утворилась заборгованість перед позивачем станом на 8 вересня 2008 року становила 273 492, 27 грн., з яких 152 000 грн. - сума позики, 121 492,27 грн. - заборгованість по відсоткам за користування позикою.

Наявність та розмір заборгованості в судовому засіданні були визнані відповідачем ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_6 зобов'язання, встановленого договором сторін, порушені права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, які відповідно до закону та договору несуть солідарну відповідальність перед позикодавцем за виконання зобов'язань позичальником.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та положення ст. ст. 526, 554 ЦК України і умовам договорів.

Доводи апеляційної скарги про те, що позикодавцем в порушення умов договору не були повідомлені позичальник та поручитель про зміну розміру відсотків за користування позикою, судова колегія вважає безпідставними. З матеріалів справи вбачається, що позикодавцем не були внесені зміни договору щодо нарахування відсотків.

При укладанні договору позики у п. 4.5 сторонами було визначено, що у разі порушення умов п. 2.5.1 договору, яким встановлено порядок та строк сплати відсотків, відсотки за користування позикою збільшуються на 3% від розміру відсотків, встановлених п.1.1 договору, у разі повторного такого порушення - на 6%, у разі третього порушення - в 30 разів. Тобто такий розмір відсотків був передбачений умовами договору, після укладання договору позивачем зміна його умов в односторонньому порядку не здійснювалась, сторонами договору зміни до нього не вносились, а тому поручитель і не повідомлялась про зміну умов договору позики.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач в порушення умов договору не звертався до відповідачів з вимогою укласти договір на реалізацію квартири, не може бути взято до уваги, оскільки таке звернення позивача є його правом, не обов'язком.

Судова колегія не погоджується також з доводами апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення з вимогами до поручителя. Як вбачається із скарги, відповідач посилається при цьому на положення ст. 559 ч. 4 ЦК України, якими визначений порядок пред'явлення вимоги до поручителя у разі, якщо не встановлений строк виконання основного зобов'язання або встановлений моментом пред'явлення вимоги. В даному випадку договором позики встановлений строк виконання основного зобов'язання - повернення позики в строк до 27 лютого 2010 року, а тому положення ч. 4 ст. 559 ЦК України не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами. Термін дії договору поруки визначений сторонами - до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 також посилається на те, що не була повідомлена про розірвання договору позики, проте та обставина, що договір позивачем був розірваний у зв'язку з невиконанням позичальником його умов, не впливає на обов'язок відповідачів виконати зобов'язання за договорами - сплатити заборгованість за договором позики, яка була нарахована на момент розірвання договору.

Крім того, з наданої представником позивача копії листа №19 від 10 лютого 2009 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 (Ланковій), як поручителю, була направлена (листом з описом вкладення) вимога про погашення заборгованості, що виникла у ОСОБА_3. за договором позики, в якій також повідомлялось про розірвання позикодавцем договору позики.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.. ст.. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року залишити

без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: