Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С. , Колоса С.С.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія (далі - ВАТ НАСК) “Оранта” до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” (далі - ЗАТ СК “АХА Україна”), ОСОБА_6 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою ЗАТ СК “АХА Україна” на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2009 року,
у с т а н о в и л а :
у листопаді 2008 року ВАТ НАСК “Оранта” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Зазначала, що між ВАТ НАСК “Оранта” та ОСОБА_7 було укладено договір №986 добровільного страхування транспортного засобу, предметом якого є страхування автомобіля «Ford Fusion Comfort», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
30 серпня 2008 року відбулась дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля «Dadi BDD 549Z61, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6
ДТП сталось внаслідок порушення ОСОБА_6 пункту 13.3 Правил дорожнього руху України.
На підставі Страхового акта від 1 вересня 2008 року страхувальнику ОСОБА_7 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3919 грн.83 коп.
У зв’язку із цим позивач просив стягнути з відповідача як відшкодування шкоди в розмірі 3919, 83 грн. страхове відшкодування в порядку регресу за ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, а також стягнути судові витрати.
Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 лютого 2009 року позов було задоволено повністю.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 червня 2009 року задоволено заяву ОСОБА_6 про перегляд вказаного заочного рішення. Заочне рішення скасовано, а справа призначена до розгляду.
Цією ж ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 червня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи на боці відповідача притягнуто ЗАТ «СК «Український страховий альянс», правонаступником якого, у зв’язку із зміною найменування, є ЗАТ «СК «АХА Україна».
В ході розгляду справи позивачем було подано другу позовну заяву (уточнюючу (а.с.62-64). У заяві другим відповідачем вказано ЗАТ «СК “Український Страховий Альянс», з підстав, що цивільно-правова відповідальність винного у ДТП власника транспортного засобу - ОСОБА_6, застрахована ЗАТ СК “Український Страховий Альянс» (найменування якого змінено на ЗАТ «СК «АХА Україна»), а тому ця страхова компанія зобов’язана відшкодувати шкоду в порядку регресу в розмірі 3409, 83 грн., відповідно страхового полісу від 9 квітня 2008 року № ВВ/9631716.
Також зазначено, що оскільки по договору розмір франшизи становить 510 грн., тому цю суму, відповідно до договору та правил ст.1194 ЦК України, має сплатити саме ОСОБА_6
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2009 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ЗАТ «СК «АХА Україна» на користь ВАТ НАСК «Оранта» як відшкодування шкоди, суму в розмірі 3409 грн. 83 коп., судовий збір в розмірі 44 грн. 36 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи 26 грн. 07 коп.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ВАТ НАСК «Оранта», як відшкодування шкоди, суму в розмірі 510 грн., судовий збір в розмірі 6 грн. 74 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи 3 грн. 93 коп.
У апеляційній скарзі ЗАТ СК “АХА Україна”, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення з ЗАТ СК “АХА Україна” відшкодування шкоди в розмірі 3409, 83 грн., а також судових витрат та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог в цій частині.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, зокрема щодо дотримання порядку та умов здійснення страхового відшкодування при настанні страхового випадку за договорами обов’язкового страхування, відповідно до правил ст. ст. 33, 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням того, що повідомлення страховика про подію, що має ознаки страхового випадку, є обов’язковою умовою при вирішенні питання про виплату страхового відшкодування.
Вказує також на неправильне застосування судом ст. 993 ЦК України, правил ст. 27 Закону України «Про страхування», а також положень ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Представник позивача заперечував доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін. Відповідач ОСОБА_6 також просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено і ніким не оспорюється, що між ВАТ НАСК “Оранта” та ОСОБА_7 було укладено договір №986 добровільного страхування транспортного засобу, предметом якого є страхування автомобіля «Ford Fusion Comfort», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
30 серпня 2008 року відбулась дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля «Dadi BDD 549Z61, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6
ДТП сталось внаслідок порушення ОСОБА_6 пункту 13.3 Правил дорожнього руху України, що ним не оспорюється.
На підставі Страхового акта від 1 вересня 2008 року Страхувальнику ОСОБА_7 було виплачено страхове відшкодування Страховиком ВАТ НАСК «Оранта» в розмірі 3919 грн. 83 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1000 від 16 вересня 2008 року (а.с.98).
У зв’язку із цим позивач ВАТ НАСК «Оранта» звернувся із позовом про відшкодування шкоди 3919 грн. 83 коп. в порядку регресу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, а також з врахування положень перевірки рішення суду, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.2 ст.213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Рішення суду таким не можна визнати, оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства, а справу вирішив з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Із змісту судового рішення вбачається, що суд вирішуючи спір виходив із встановлених судом фактів настання страхової події та виплати позивачем ВАТ НАСК «Оранта» потерпілій ОСОБА_7 страхового відшкодування у зв’язку із чим у ВАТ НАСК «Оранта» виникло право на регресне стягнення суми виплаченого відшкодування з страхової компанії, у якій винна у ДТП особа застрахувала свою цивільно-правову відповідальність. Суд керувався при вирішенні справи нормами ст. ст. 1187, 1191, 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Проте такі висновки є помилковими, оскільки суд не визначився зі всіма правовідносинами, що виникли між сторонами у справі, у зв’язку із чим судом застосовані не всі норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а також судом неправильно застосовані норми матеріального права до тих правовідносин, які судом встановлені правильно.
Так, правильно встановивши правовідносини, які склались між позивачем ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_7, як Страховиком та Страхувальником по договору добровільного страхування транспортного засобу (а.с.7), суд першої інстанції не звернув увагу на обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, а саме на правовідносини, які склались між відповідачем ОСОБА_6 та ЗАТ СК “Український Страховий Альянс» (ЗАТ СК “АХА Україна”) як Страховика та іншої особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована ПОЛІСОМ №ВВ/ 9631716 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.40, 80).
Не звернув суд уваги на те, що правовідносини між ЗАТ СК “АХА Україна” та ОСОБА_6 врегульовуються безпосередньо Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон), згідно із положеннями якого суб’єкти такого страхування мають відповідні права та обов’язки (ст.ст.4, 17, 22, 33, 34, 35, 36, 37, 38 цього Закону).
Враховуюче зазначене, при вирішенні цього спору суду слід було враховувати положення вказаного Закону, оскільки спірне питання виникло саме з підстав, що відповідальність винної у ДТП особи (ОСОБА_6), застрахована ПОЛІСОМ №ВВ/ 9631716 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЗАТ СК “АХА Україна”.
Виходячи із доказів наданих суду першої та апеляційної інстанції, які є в матеріалах справи та досліджувалися судами, не вбачається, що Страховик ЗАТ СК “АХА Україна” повідомлявся про настання дорожньо-транспортної пригоди, як це передбачено підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону.
Між тим це має важливе значення для вирішення спору, оскільки за відсутності такого повідомлення про ДТП у Страховика обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відсутні підстави для виплати страхового відшкодування потерпілій внаслідок ДТП особі, чи для виплати регресного відшкодування Страховику, який вже виплатив потерпілій особі страхове відшкодування.
Виходячи із положень абзацу «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону вбачається, що у випадку неповідомлення Страховика про ДТП відповідальність перед потерпілою особою несе Страхувальник, або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, оскільки навіть у випадку виплати Страховиком страхового відшкодування останній має право на регресний позов до Страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.
Виходячи із цього вбачається правильною відмова Страховика ЗАТ СК “АХА Україна” у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу ВАТ НАСК «Оранта», а тому підстав для відшкодування шкоди в порядку регресу за рішенням суду з ЗАТ СК “АХА Україна” на користь ВАТ НАСК «Оранта» не вбачається.
Отже суд дійшов до своїх висновків внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а також допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Ураховуючи, що позивачем ВАТ НАСК «Оранта» регресний позов заявлено до ОСОБА_6, про що у справі є відповідна ухвала про відкриття провадження у справі саме за такими вимогами і саме до цього відповідача, а також що судом першої інстанції ЗАТ «СК «Український страховий альянс» притягнуто до участі у справі в якості третьої особи на боці відповідача, права якої суттєво відрізняються від процесуальних прав відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що після скасування рішення у справі слід ухвалити нове рішення, з урахуванням встановлених вище обставин.
За таких обставин у задоволенні позову ВАТ НАСК «Оранта» до ЗАТ СК “АХА Україна” слід відмовити, а всі збитки, у загальному розмірі 3919 грн. 83 коп. (включаючи розмір франшизи 510 грн.), які виплачені Страховиком страхувальнику ОСОБА_7 в порядку страхового відшкодування, слід стягнути на користь позивача ВАТ НАСК «Оранта» в порядку регресу, у відповідності до положень ст. 933 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП - ОСОБА_6
Оскільки апеляційним судом рішення суду першої інстанції скасовується, а по справі ухвалюється нове рішення, то відповідно до правил ч. 5 ст. 88 ЦПК України по справі слід змінити розподіл судових витрат.
З ОСОБА_6 на користь позивача ВАТ НАСК “Оранта” слід стягнути витрати понесені при зверненні до суду першої інстанції, а саме: 51 грн. державного мита (судовий збір); 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Всього 81 грн.
Також з ОСОБА_6 на користь ЗАТ “Страхова компанія “АХА Україна” слід стягнути понесені у суді апеляційної інстанції судові витрати, а саме: 25 грн. 50 коп. державного мита (судовий збір); 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Всього 145 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” задовольнити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2009 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ВАТ НАСК “Оранта” до ЗАТ “Страхова компанія “АХА Україна” про відшкодування шкоди в порядку регресу – відмовити.
Позов ВАТ НАСК “Оранта” до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ВАТ НАСК “Оранта” у відшкодування шкоди 3919 грн. 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ВАТ НАСК “Оранта” понесені у суді першої інстанції судові витрати - 51 грн. державного мита (судовий збір) та 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, а всього 81 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ЗАТ “Страхова компанія “АХА Україна” понесені у суді апеляційної інстанції судові витрати - 25 грн. 50 коп. державного мита (судовий збір) та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, а всього судових витрат 145 грн. 50 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: