АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-1062 / 2009 рік                                                                  Категорія: кримінальна.

Головуючий у І інстанції: Кащук А.С.

Доповідач: Суржок А.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Вінницької області в складі:

           Головуючої: Ляліної Л.М.

           суддів: Суржок А.В., Сілакова С.М.

           за участю прокурора Фінца Д.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці  16 грудня  2009 року кримінальну справу за апеляцією з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1, та засудженого ОСОБА_2, на вирок Літинського  районного суду Вінницької області від 16 березня 2009 року, яким,  –

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима, –

визнана винною та засуджена: за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі; за ст. 304 КК України до 3-х років позбавлення волі,  відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На  підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима, –

визнана винною та засуджена: за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі; за ст. 304 КК України до 3-х років позбавлення волі,  відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На  підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців.

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, –

визнаний винним і засуджений: за ст. 185 ч. 2 КК України до 2-х років 6 місяців  позбавлення волі; за ст. ст. 15 ч. 1, 185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судима,–

визнана винною і засуджена: за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі; за ст. ст. 15 ч. 1, 185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі,  відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На  підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий, –

визнаний винним і засуджений: за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; за ст. 304 КК України до 3-х років позбавлення волі, відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судима, –

визнана винною і засуджена за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, відповідно до ст. 104 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців.

Цивільний позов ОСОБА_9 залишений без розгляду.

Як встановлено вироком суду, в грудні місяці 2003 року в с. Уладівка Літинського району, ОСОБА_4, знаючи про те, що ОСОБА_6 являється неповнолітнім, втягнула його в злочинну діяльність і за попередньою змовою з ним проникли в будинок до ОСОБА_10 звідки викрали матеріальні цінності на загальну суму 405 грн.

В ніч на 3 лютого 2004 року в с. Уладівка Літинського району, ОСОБА_5, знаючи про те, що її син ОСОБА_6 являється неповнолітнім, втягнула його в злочинну діяльність і за попередньою змовою з ним проникли в погріб належний ОСОБА_11, звідки викрали матеріальні цінності на загальну суму 82 грн.

Крім того, ОСОБА_5 в порушення вимог Сімейного кодексу України та ЗУ «Про охорону дитинства» злісно не виконує обов’язків, передбачених вищевказаними законодавчими актами по догляду за своїм неповнолітнім сином ОСОБА_6

В ніч на 14 грудня 2003 року в с. Уладівка Літинського району, неповнолітній ОСОБА_6 проник в підсобне приміщення домогосподарства ОСОБА_12, звідки викрав велосипед «Україна» спричинивши потерпілому шкоду на суму 210 грн.

Влітку 2004 року біля 24 год. в с. Уладівка Літинського району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, неповнолітній ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_8 за попередньою змовою проникли в будинок належний ОСОБА_9, звідки викрали матеріальні цінності спричинивши потерпілому шкоду на суму 2447 грн. 30 коп.

В червні 2004 року в с. Матяшівка Літинського району, за попередньою змовою неповнолітня ОСОБА_8 та ОСОБА_14 проникли в будинок ОСОБА_15 і викрали гроші у сумі 130 грн.

Вони ж повторно в липні 2004 року шляхом проникнення з будинку ОСОБА_15 викрали гроші у сумі 70 грн.

13 грудня 2004 року біля 13 год. в с. Журавне Літинського району неповнолітній ОСОБА_6 повторно біля приміщення магазину «Продукти» викрав належний ОСОБА_16 велосипед вартістю 250 грн.

20 грудня 2004 року біля 18 год. в с. Уладівка  Літинського р-ну неповнолітній ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, повторно за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_7, намагались проникнути до будинку АДРЕСА_1, однак при цьому ОСОБА_6 був затриманий ОСОБА_17, внаслідок чого не змогли довести злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Влітку 2004 року та 20 грудня 2004 року в с. Уладівка Літинського району ОСОБА_13 умисно втягнула неповнолітнього ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_8 в злочинну діяльність та пияцтво.

На початку січня 2005 року біля 17 години в с. Уладівка Літинського району неповнолітній ОСОБА_6 умисно, повторно з метою крадіжки чужого майна за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_18 від приміщення кафе «Бужанка» викрав належний ОСОБА_19 велосипед «Салют» вартістю 250 грн., а ОСОБА_18 викрав належний ОСОБА_20 велосипед «Україна» вартістю 250 грн.

На початку січня 2005 року в с. Уладівка Літинського р-ну, ОСОБА_2 втягнув неповнолітнього ОСОБА_6 в злочинну діяльність і вони біля 22 год. прийшли до домогосподарства ОСОБА_21 по вул.. Прибережній, 15, де ОСОБА_6 залишився на вулиці спостерігати щоб сторонні особи не зашкодили вчиненню злочину, а ОСОБА_2 в цей час проник в домогосподарство ОСОБА_21 і викрав два газових балони з газом на суму 390 грн.

В ніч на 12 квітня 2007 року в с. Уладівка Літинського р-ну ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, з метою крадіжки чужого майна, спільно і за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, проникли в магазин ПП ОСОБА_22, який знаходиться в сільському Будинку культури і викрали гроші та матеріальні цінності на загальну суму 698 грн.

В апеляції з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставиться питання про скасування вироку суду і повернення справи на новий судовий розгляд із-за істотного порушення кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості.

В поданій апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_2, посилаючись на свою невинуватість та відсутність доказів його вини, просить переглянути справу скасувавши вирок суду на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, міркування прокурора, який просив вирок суду скасувати і справу повернути на новий судовий розгляд по зазначеним в апеляції з доповненнями підставам, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція з доповненнями прокурора та апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. Вирок суду необхідно скасувати з поверненням справи на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи суддею по наступних підставах.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку суду є: невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Судом ці вимоги закону не дотримані.

Вирок суду не відповідає вимогам закону щодо його вмотивованості дослідженими в судовому засіданні доказами. Так, всупереч ст. 334 КПК України, а також вимогам п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 19990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» суд обмежився лише викладенням у вироку окремих доказів, не вдавшись до їх аналізу, внаслідок чого не обґрунтував належним чином вирок. При наявності суперечливих доказів у вироку не зазначено, чому взяті до уваги одні докази і відкинуті інші.

Постановляючи вирок, суд допустив порушення вимог ст. 334 КПК України щодо змісту мотивувальної частини вироку, яка повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Крім того, в цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою – підстави для цього.

Однак в порушення вимог ст. 334 КПК України суд у вироку належно не мотивував докази вини підсудних по пред’явленому їм звинуваченню, не перевірив суми викрадення матеріальних цінностей з урахуванням того, що якщо незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища поєднане зі вчиненням крадіжки, кримінальну відповідальність за яку з огляду на вартість викраденого законом не передбачено, вчинене належить кваліфікувати за статтею 162 КК України. При розмежуванні адміністративних правопорушень та злочинів мінімальна сума для кваліфікації становила: в 2004 році 184, 50 грн., в 2005 році 393 грн., в 2006 році 525 грн., в 2007 році 600 грн.

Суд у своєму рішенні залишив поза увагою обвинувачення пред’явлене органами досудового слідства ОСОБА_5 за ст. 166 КК України, а саме – злісне невиконання батьками обов’язків по догляду за дитиною. У вироку суду відсутні будь-які посилання про визнання обвинувачення по даному епізоду необґрунтованим та не доведеним (т. 4 а. с. 298 – 305).

Таким чином, порушивши вимоги ст. 334 КПК України, суд допустив постановлення незаконного вироку.

Крім того, призначене судом засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України, яка передбачає, що особі, яка вчинила злочин, призначається покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо міри покарання, суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, ставлення засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 до скоєних ними злочинів і призначив їм майже мінімальне покарання, яке є м’яким.

Доводи апеляції прокурора про м’якість призначеного судом покарання засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_2 і ОСОБА_8 є непереконливими.

Засудженим ОСОБА_6 і ОСОБА_2 суд за сукупністю злочинів визначив до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі кожному із передбаченої законом санкції за ст. 185 ч. 3 КК України 6 років позбавлення волі.

Відносно ОСОБА_8 то суд врахував, що вона злочин вчинила вперше в неповнолітньому віці та ряд інших пом’якшуючих її вину обставин.  

Також в порушення вимог ст. 240 КПК України судом не вівся протокол попереднього розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. ст. 185 ч. 3, 304 КК України та ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 3 КК України. (т. 4 а. с. 179).

Аналогічне порушення судом допущено при попередньому розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 166 КК України. (т. 2 а. с. 44).

Крім того, в порушення вимог ст. 319 КПК України судом не надано підсудній ОСОБА_8 останнє слово, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону (т. 4 а. с. 273).

Судом (головуючий Кащук А.С.) при розгляді даної справи допущена невиправдана тяганина. Справа знаходилася в провадженні суду з 26 квітня 2004 року по 16 березня 2009 року , час постановлення вироку, який підлягає скасуванню.

Так, 26 квітня 2004 року до Літинського районного суду в провадження судді Кащука А.С. надійшла кримінальна справа з обвинувальним висновком по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч. 3, 304 КК України, ОСОБА_5 за ст. ст. 185 ч. 3, 304 КК України і з постановою про закриття кримінальної справи відносно неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. (т. 1 а. с. 124 – 131).

6 травня 2004 року був проведений попередній розгляд по кримінальній справі відносно ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч. 3, 304 КК України і ОСОБА_5 за ст. ст. 185 ч. 3, 304 КК України, справа призначається до розгляду на 14 травня 2004 року, а відносно неповнолітнього ОСОБА_6 питання по постанові про закриття кримінальної справи та застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру залишилось не вирішеним. (т. 1 а. с. 132).

Справа призначалась двічі до розгляду 14 травня 2004 року і 28 жовтня 2004 року, однак судові засідання по кримінальній справі не відбулись із-за неналежної підготовки справи до слухання. (т. 1 а. с. 136 – 141).

18 жовтня 2004 року в провадження Літинського районного суду надходить нова кримінальна справа відносно ОСОБА_5 по обвинуваченню її в скоєнні злочину, передбаченого ст. 166 КК України.

28 жовтня 2004 року по даній справі проведено попередній розгляд, справа об’єднується в одне провадження з кримінальною справою відносно ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч. 3, 304 КК України і ОСОБА_5 за ст. ст. 185 ч. 3, 304 КК України та призначається до розгляду на 4 листопада 2004 року. (т. 2 а. с. 39; т. 1 а. с. 142).

4 листопада, 19 листопада, 25 листопада, 22 грудня 2004 року справа розглядом відкладалась із-за неналежної її підготовки до слухання головуючим суддею Кащук А.С., також 22 грудня 2004 року оголошується розшук підсудної ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 143 – 147).

11 травня 2005 року в провадження Літинського районного суду з обвинувальним висновком надходить нова кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_2 в скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 15 ч. 1 – 185 ч. 3, 304 КК України і з постановою про закриття кримінальної справи відносно неповнолітнього ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8, та застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. (т. 3 а. с. 319 – 344).

19 травня 2005 року по даній справі відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 головуючим суддею Кащук А.С. проведено попередній розгляд, кримінальна справа об’єднується в одне провадження з кримінальною справою відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і призначається до слухання на 3 червня 2005 року.

(т. 3 а. с. 352; т. 1 а. с. 163).

Обвинувальні висновки суд вручив підсудним  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 19 травня 2005 року, а підсудній ОСОБА_8 25 травня 2005 року. (т. 3 а. с. 349 – 351, 360).

Відносно обвинуваченої ОСОБА_13 в скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 1 – 185 ч. 3, 304 КК України попередній розгляд не проводився і обвинувальний висновок судом їй не вручений. (т. 3 а. с. 352).

Також судом залишена без розгляду постанова про закриття кримінальної справи відносно неповнолітнього ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8, та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.

В призначений день розгляду 3 червня 2005 року дана кримінальна справа не слухається із-за неявки ряду підсудних, потерпілих, свідків і відкладається справа слуханням на невизначену дату, про що свідчить протокол судового засідання від 03.06.05р. (т. 3 а. с. 371).

Лише через 10 місяців  6 квітня 2006 року головуючий суддя Кащук А.С. повертається до розгляду зазначеної кримінальної справи і знову, не провівши по кримінальній справі належну підготовку до її слухання, відкладає справу слуханням з великими переривами на невизначені дати, про що свідчать протоколи судових засідань від 6 квітня, 15 листопада, 1 грудня 2006р. (т. 3 а. с. 362, 367, 375).

В першій половині 2007 року дана кримінальна справа до розгляду головуючим знову не призначається. В цей час до Літинського районного суду на розгляд надходять нові кримінальні справи: 11 червня 2007 року відносно ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України; 6 серпня 2007 року відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 304 КК України і ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України. (т. 2 а. с. 43; т. 4 а. с. 178).

По кримінальним справам, що надійшли в провадження суду, головуючим суддею Кащуком А.С. 20 червня 2007 року і 15 жовтня 2007 року, без ведення протоколу судового засідання проводиться попередній розгляд, кримінальні справи об’єднуються в одне провадження і призначаються до слухання з грубим порушенням строків на 21грудня 2007 року. ( т. 2 а. с. 44; т. 4 а. с. 179, 180).

21 грудня 2007 року; 20 і 28 лютого, 12 і 25 березня, 27 червня, 4 вересня, 26 листопада, 16 грудня 2008 року; 27 січня, 3 березня 2009 року кримінальна справа неодноразово призначалась до розгляду, але слуханням відкладалась із-за неявки сторін, що свідчить про неналежну підготовку судом кримінальної справи до слухання.

(т. 4 а. с. 186, 195, 199, 203, 206, 209, 258).

Лише після нагадування апеляційного суду Вінницької області про допущену Літинським районним судом тривалу тяганину з розглядом даної кримінальної справи, вона була розглянута головуючим суддею Кащуком А.С. з істотним порушенням кримінально-процесуального закону в строк з 10 по 16 березня 2009 року з постановленням обвинувального вироку, який підлягає скасуванню зі стадії попереднього розгляду справи. (т. 4 а. с. 257).

Після проголошення вироку по даній справі, лише 16 березня 2009 року відносно обвинуваченої ОСОБА_13 судом було постановлено ухвалу про її розшук. Протокол судового засідання по цьому питанню в справі відсутній, як і відсутні дані, що ухвала про розшук ОСОБА_13 була направлена судом на виконання. Кримінальна справа відносно ОСОБА_13 надійшла на розгляд до Літинського районного суду 11 травня 2005 року.

(т. 3 а. с. 344; т. 4 а. с. 275 – 276).

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 постановлено з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи і невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, у зв’язку з чим він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи суддею. Під час розгляду справи необхідно усунути зазначені недоліки та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 про його невинуватість мають бути перевірені районним судом при новому судовому розгляді кримінальної справи.  

При новому судовому розгляді справи, якщо пред’явлене підсудним обвинувачення буде судом доведено в повному обсязі, то призначене ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 вироком суду від 16 березня 2009 року покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –

                                                    У Х В А Л И Л А :

Апеляцію з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Літинського  районного суду Вінницької області від 16 березня 2009 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 скасувати із-за невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону, а відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 також і через невідповідності призначеного їм покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі зі стадії попереднього розгляду справи суддею.  

Судді :