Справа №2-1812/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М ’ Я М У К Р А Ї Н И
«30» жовтня 2009 року Перевальський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Колядова В.Ю.
при секретарі: Черевань К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у суді міста Перевальська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на споруду, дійсним правочин купівлі-продажу незакінченої будівництвом споруди автомийки,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на споруду, дійсним правочин купівлі-продажу незакінченої будівництвом споруди авто мийки, посилаючись на наступне.
Згідно рішення Перевальського районного суду Луганської області від 29 листопада 2007 року незакінчена будівництвом споруда авто мийки, яка розташована за адресою: м.Перевлаьськ, вул.Індустріальна, Луганської області в районі АЗС м.Перевальська Луганської області належить ОСОБА_2.
05 жовтня 2009 року позивач придбав у ОСОБА_3 незакінчену будівництвом споруду авто мийки, яка розташована на земельній ділянці розміром 20,0х15,0 м, загальною площею 300,0 кв.м, по вул.Індустріальна в м.Перевальську, Луганської області, за що сплатив гроші в сумі 25 000 грн.
В підтвердження отримання від позивача грошей ОСОБА_2 написав розписку в якій визнає, що претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 він не має. Окрім розписки наданої продавцем, позивачу було передано проектно-технічну документацію на ім’я ОСОБА_4, на підставі якої йому було видано дозвіл на будівництво авто мийки, а саме: висновок від 05 лютого 2003 року на дозвіл будівництва споруди автомийки за підписом начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, головного архітектора Перевальського району Луганської області; Ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України Серії АБ за №207888 від 10 лютого 2006 року про будівельну діяльність з додатком, архітектурно-планувальне завдання на проектування об’єкта архітектури для нового будівництва; витяг з рішення сесії шостого скликання Перевальської міськради від 13 лютого 2003 року за № 6/6 «Про узгодження місця розташування земельних ділянок», дозвіл на виконання будівельних робіт за №1 від 29 травня 2007 року, робочі креслення та пояснювальна записку до проекту «Автомийка» та інші документи.
Однак, у зв’язку з тим, що спірна споруда авто мийки не завершена будівництвом та відповідач не зареєстрував в свій час споруду як власність на своє їм’я, тепер позивач не може оформити даний правочин нотаріально тому змушений звернутися до суду з даним позовом, та просить суд визнати дійсним правочин купівлі-продажу незакінченою будівництвом споруди авто мийки, розташованої по вул.Індустріальній в районі АЗС у м.Перевальську, Луганської області, який відбувся 05 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 як продавцем та позивачем, як покупцем, визнавши за ним право власності на цю споруду.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач позов визнав у повному обсязі і не заперечував, щоб договір купівлі-продажу нерухомого майна незакінченого будівництвом споруди авто мийки, розташованої по вул.Індустріальній в районі АЗС м.Перевальська Луганської області, бо позивач дійсно сплатив в повному обсязі грошову суму за спірну будівлю, а він у свою чергу передав йому документи на спірне будівництво.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що відповідають вимоги чинного законодавства і підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно рішення Перевальського районного суду Луганської області від 29 листопада 2007 року незакінчена будівництвом споруда автомийки, яка розташована за адресою: м.Перевальськ, вул.Індустріальна, Луганської області в районі АЗС м.Перевальська Луганської області належить ОСОБА_2 /а.с.6/.
З розписки /а.с.34/ вбачається, що 05 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся договір купівлі-продажу нерухомого майна незакінченого будівництвом споруди авто мийки, розташованої по вул.Індустріальній в районі АЗМ м.Перевальську Луганської області, внаслідок чого покупець ОСОБА_1 передав продавцю ОСОБА_2 гроші в сумі 25 000 грн. та претензій матеріального характеру сторони не мають.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, пояснили, що дійсно, 05 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відбувся договір купівлі продажу незакінченої будівництвом споруди автомийки, яка розташована за адресою: м.Перевальськ, вул.Індустріальна, Луганської області в районі АЗС м.Перевальська Луганської області, згідно якого ОСОБА_1А, сплатив ОСОБА_2 25000 грн.
В судовому засіданні підтверджено, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу вказаного майна, та що всі умови цього договору були сторонами виконані. Суд вважає, що згідно зі ст.220 ЦК України дії сторін при вкладенні договору купівлі-продажу відповідають вимогам закону, фактично він сторонами виконаний, то він може бути визнаний дійсним. Оскільки, позивач не порушив закон і придбав майно з чинних підстав, то за ним можливо визнати право власності, при цьому його дії відповідають вимогам ст.328 ЦК України.
Тому, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на нерухоме майно у вигляді незакінченої будівництвом споруди автомийки, яка розташована за адресою: м.Перевальськ, вул.Індустріальна, Луганської області, в районі АЗС м.Перевальська, Луганської області.
Керуючись ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України,
в и р і ш и в :
визнати договір купівлі-продажу незакінченого будівництва споруди авто мийки, розташованої по вул.Індустріальній в районі АЗС м.Перевальська Луганської області який відбувся 05 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним.
визнат за ОСОБА_1 право власності на незакінчену будівництвом споруду авто мийки, яка розташована за адресою: м.Перевальськ, вул.Індустріальна, Луганської обалсті, в районі АЗС м.Перевлаьська Луганської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області, через Перевальський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-дениий термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий суддя: