донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

  05.06.2007 р.                                                                        справа №  27/120б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів

М'ясищева  А.М.   Величко  Н.Л. , Мирошниченка  С.В.

За участю представників сторін:

від кредитора –Годунова О.О., довіреність №13671/10/10 від 18.05.07р., головний державний податковий ревізор-інспектор Артемівської ОДПІ; Єгурнова Т.А., довіреність №13670/10/10 від 18.05.07р., зам. керівника юридичного відділу Артемівської ОДПІ.

від боржника –ліквідатор Китаєва С.А., паспорт №ВВ 444498 від 14.06.07р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції м. Артемівськ

на ухвалу

господарського суду Донецької області

від 20.03.2007р.

по справі № 27/120 б (суддя Тарапата С.С.)

за заявою кредитора товариства з обмеженою відповідальністю “Мерідіан” м.Дніпропетровськ

до боржника  товариства з обмеженою відповідальністю “Вимпел” м.Артемівськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2007р. по справі № 27/120б (суддя Тарапата С.С.) відмовлено в задоволенні клопотання Артемівської ОДПІ від 23.02.2007р. про розгляд дій ліквідатора –арбітражного керуючого Китаєвої С.А., які порушують права та інтереси держави в особі Артемівської ОДПІ.

Ухвала суду мотивована тим, що посилання Артемівська ОДПІ на неповноважність зборів комітету кредиторів, проведених 16.02.2007р., безпідставне, оскільки вони відбулися за участю всіх членів комітету кредиторів.

Вимоги Артемівської ОДПІ про зобов’язання ліквідатора  включити до ліквідаційного балансу банкрута заборгованість в сумі 6598 грн. 02 коп.

відхилені судом першої інстанції, оскільки частина заборгованості в сумі 3752 грн. 70 коп. включена до реєстру вимог кредиторів, а інша –2845 грн. 32 коп., з яких 2083 грн. –зобов’язання з ПДВ за грудень 2004р., 762 грн. 32 коп. –нарахована станом на 01.01.2005р. пеня - відхилена, оскільки є конкурсною і строк для її пред’явлення закінчився.

Податкова декларація з ПДВ за грудень 2004р. на суму 2083 грн. отримана державною податковою інспекцією 20.01.2005р.

Відповідно до приписів п. 4.1.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює в даному випадку календарному місяцю.

Оголошення про порушення справи № 27/120б про банкрутство ТОВ “Вимпел” опубліковане в газеті “Голос України” № 15 від 27.01.2005р. Встановлений п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк для подачі кредиторами вимог до боржника сплинув 26.02.2005р.

Вимоги Артемівської ОДПІ про зобов’язання ліквідатора сплатити ПДВ від продажу ліквідаційної маси банкрута визнані судом безпідставними, оскільки така сплата значно знижує обсяг ліквідаційної маси. Законодавець прямо не визначив сплату суми ПДВ як витрати, пов’язані із здійсненням ліквідаційної процедури, тому її неможливо віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Доводи органу ДПІ про те, що податкові зобов’язання з ПДВ, які виникли у процедурі ліквідації при продажу майна боржника, мають бути віднесені та задоволені у третю чергу вимог кредиторів згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 вищевказаного Закону визнані судом безпідставними, оскільки в цю чергу підлягають задоволенню лише вимоги конкурсних кредиторів, визнані судом в порядку ст. ст. 14, 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Виконання ліквідатором обов’язків, передбачених Законом України “Про податок на додану вартість” в частині нарахування та сплати податку на додану вартість в межах процедури ліквідації банкрута, суперечить Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не може мати місця при здійсненні ліквідаційної процедури банкрута незалежно від того, чи має банкрут статус платника ПДВ чи ні.

Оскаржуючи ухвалу суду, Артемівська ОДПІ м. Артемівськ просить її скасувати та визнати збори комітету кредиторів неповноважними та недійсним рішення протоколу комітету кредиторів від 16.02.2007р. по справі № 27/120б; зобов’язати ліквідатора ТОВ “Вимпел” Китаєву С.А. визнати поточну заборгованість перед Артемівською ОДПІ та включити в ліквідаційний баланс у повному обсязі в сумі 6598 грн. 02 коп. та погасити у повному обсязі, сплатити суму податку на додану вартість від продажу цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ТОВ “Вимпел”.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що заява Артемівської

ОДПІ від 15.02.2006р. про включення до ліквідаційного балансу заборгованості в сумі 6598 грн. 02 коп. вручена особисто ліквідатору Китаєвій С.А. 15.02.2006р., тобто після визнання боржника банкрутом та саме у ході ліквідаційної процедури. Також згідно з актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.12.2005р. вказана сума заборгованості по ПДВ включена, визнана і підписана ТОВ “Вимпел”.

Сума в розмірі 2083 грн. вказана в декларації № 45701 грн. від 20.01.2005р., яка подана 20.01.2005р., тобто після порушення справи про банкрутство.

Ліквідатор Китаєва С.А. провела 16.02.2007р. збори комітету кредиторів з порушенням вимог ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме, не повідомила письмово Артемівську ОДПІ як члена комітету кредиторів про час та місце проведення зборів, у зв’язку з чим він не може вважатися повноважним.

Судом неправомірно затверджено звіт та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута, оскільки діями ліквідатора завдано значної шкоди інтересам держави, тому що сума податку на додану вартість від продажу цілісного майнового комплексу банкрута не надійшла до бюджету.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2004р. порушена справа про банкрутство ТОВ “Вимпел” м. Артемівськ, введена процедура розпорядження майном боржника.

Постановою господарського суду від 24.05.2005р. боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців, ліквідатором призначена арбітражний керуючий Китаєва С.А.

Ухвалами суду від 20.01.2006р., від 17.08.2006р. та від 24.01.2006р. строк ліквідаційної процедури по справі продовжений відповідно до 24.05.2006р., до 24.11.2006р. та до 24.01.2007р.

Артемівська ОДПІ звернулася до  господарського суду  з клопотанням про розгляд дій ліквідатора, які порушують права та інтереси держави в особі Артемівської ОДПІ, в якому просила визнати збори комітету кредиторів неповноважними та визнати недійсними рішення протоколу комітету кредиторів від 16.02.2007р. по справі № 27/120б; зобов’язати ліквідатора ТОВ “Вимпел” Китаєву С.А. визнати поточну заборгованість перед Артемівською ОДПІ та включити в ліквідаційний баланс у повному обсязі в сумі 6598 грн. 02 коп. та погасити у повному обсязі; сплатити суму податку на додану вартість від продажу цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута.

Пунктом 2 статті 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті.

Комітетом кредиторів ТОВ “Вимпел” з метою затвердження витрат та звіту ліквідатора 16.02.2007р. проведено збори, оформлені відповідним протоколом, згідно якого засідання проведено за участю всіх членів.

З матеріалів справи вбачається, що члени комітету кредиторів про час та місце проведення засідання повідомлені телефонограмою (т. 9 а.с. 30). Від імені Артемівської ОДПІ телефонограма прийнята Спивак.

Таким чином, посилання кредитора про неповідомлення його письмово про час  та місце проведення зборів безпідставне, а суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання засідання комітету кредиторів неповноважним, а прийнятого рішення –недійсним.

Вимоги Артемівської ОДПІ про зобов’язання ліквідатора визнати поточну заборгованість в сумі 6598 грн. 02 коп., яку включити до ліквідаційного балансу в повному обсязі обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з огляду на наступне.

За результатами підготовчого засідання в газеті “Голос України“  № 15 від 27.01.2005 р. ініціюючим кредитором опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство. Відповідно до ст.11 п.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язання мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтєю 14 цього Закону.

Ст.14 п.2 вищеназваного Закону встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання  або не заявлені  взагалі –не розглядаються і вважаються погашеними.

   Артемівська ОДПІ 15.02.2006р. звернулася до ліквідатора банкрута із заявою про включення в ліквідаційний баланс 6598 грн. 02 коп. суми поточної заборгованості, з яких 5835 грн. 70 коп. –основний платіж, 762 грн. 32 коп. –пеня.

Листом б/н від 16.01.2007р. ліквідатор повідомив заявника про визнання поточної заборгованості в сумі 3 105 грн. –зобов’язань з ПДВ за 2005 рік та 647 грн. 70 коп. –комунального податку за 2005р.

Зобов’язання боржника по сплаті ПДВ за період 2004 року в сумі 2083 грн. та пені в сумі 762 грн. 32 коп., яка виникла до 01.01.2005р. відхилені.

З  матеріалів справи вбачається, що податкова декларація з ПДВ на суму 2083 грн. за грудень 2004 року подана боржником 20.01.2005р., а  заборгованість виникла у грудні 2004р., тому вона не може вважатися поточною, а кредитор мав право відповідно до вимог ст.11 п.15 та ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” звернутися до боржника  та господарського суду з відповідною заявою. В порушення вимог чинного законодавства Артемівська ОДПІ з грошовими вимогами на суму 2083 грн. та пені в сумі 762 грн. 32 коп. у встановлені строки не звернулась, тому ліквідатором обґрунтовано на підставі ст.14 п.2 вищеназваного Закону  ці вимоги відхилені.  

Таким чином, господарський суд правомірно визнав обґрунтованою відмову ліквідатора у включенні до ліквідаційного балансу вимог Артемівської ОДПІ в сумі 2845грн. 35 коп.

Згідно ч.1, ч.8 ст. 30 вищевказаного Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута; кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому ст. 31 цього Закону.

З метою погашення вимог кредиторів, включених до ліквідаційного балансу ТОВ “Вимпел”, ліквідатором реалізовано належне банкруту майно - цілісний майновий комплекс за ціною 2 000 000 грн.

Частиною 9 вищевказаної статті визначено, що з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III (далі –Закон) цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Положеннями п.7.8 ст. 7 Закону встановлено, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, без застосування норм Закону № 2181-III.

Таким чином, діючим законодавством встановлено, що норми Закону № 2181-III не застосовуються до осіб, на яких поширюється судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При цьому ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, у зв’язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає

особливий правовий статус, який є значно відмінний від статусу боржника.

Так, згідно положень вищевказаної статті у банкрута припиняється підприємницька діяльність  та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно до  ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження визначені у ч.1 вказаної статті, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Отже, правосуб’єктність ліквідатора визначена в Законі та він позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені положеннями Законом та виходять за межі його компетенції.

Тому, податкові зобов’язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені  саме в Законі,  у зв’язку з чим  на ліквідатора покладається відповідний обов’язок їх сплатити.

Таким чином, виходячи з аналізу положень Закону, в ліквідаційній  процедурі нові зобов’язання у банкрута в особі його органу управління –ліквідатора можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у

цьому Законі і порядок їх виконання визначений нормами Закону.

Крім того, законодавцем чітко визначено призначення коштів єдиного рахунку боржника в ліквідаційній процедурі, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 30 вищевказаного Закону ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі –основний рахунок, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону (ч. 8 ст. 30 Закону), та проводяться такі виплати: поточні комунальні і експлуатаційні платежі та інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону).  

Разом з тим,  доводи органу державної податкової служби про те, що податкові зобов’язання з податку на додану вартість, які виникли у процедурі ліквідації при продажу майна боржника, мають бути  віднесені та задоволені у третю чергу вимог кредиторів згідно п. 3  ч. 1 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  є необґрунтованими, оскільки  в цю чергу підлягають задоволенню лише вимог конкурсних кредиторів, визнаних судом в порядку ст.ст. 14 та 23 цього Закону.

Таким чином, господарський  суд  дійшов обґрунтованого висновку, що нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено сплати податків від реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Керуючись ч.1 п.1 ст. 103, ст.104, ст.105, ст.106  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.03.2007р. по справі № 27/120 б залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий          А.М.  М'ясищев

Судді:          Н.Л.  Величко

          С.В.  Мирошниченко

Надруковано:  

                                                                                                    1.ТОВ "Мерідіан"

                                                                                                    2. боржнику

       3. ліквідатору

       4.УПФУ в м. Артемівськ

       5. ТОВ "КФ "МТР"

       6. ЗАТ "ВО "Магнезіт"

                                                                                                    7. у справу

                                                                                                    8. ДАГС

                                                                                                                                            9. ГСДО