За участю представників сторін:

від кредитора –Годунова О.О., довіреність № 13671/10/10 від 18.05.07р., головний державний податковий ревізор-інспектор Артемівської ОДПІ; Єгурнова Т.А., довіреність №13670/10/10 від 18.05.07р., зам. керівника юридичного відділу Артемівської ОДПІ

від боржника –ліквідатор Китаєва С.А., паспорт №ВВ 444498 від 014.06.07р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції м. Артемівськ

на ухвалу

господарського суду Донецької області

від 20.03.2007р.

по справі № 27/120 б (суддя Тарапата С.С.)

за заявою кредитора товариства з обмеженою відповідальністю “Мерідіан” м.Дніпропетровськ

до боржника  товариства з обмеженою відповідальністю “Вимпел” м.Артемівськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2007р. по справі № 27/120б (суддя Тарапата С.С.) затверджено звіт ліквідатора про проведену роботу, звіт про оплату послуг та відшкодування витрат,  ліквідаційний баланс ТОВ “Вимпел” м. Артемівськ; затверджено додаткову винагороду ліквідатора по справі № 27/120б –арбітражного керуючого Китаєвої С.А. в розмірі 5% від суми продажу; ліквідовано юридичну особу –ТОВ “Вимпел” м. Артемівськ, провадження по справі припинено.

Зобов’язано ліквідатора повідомити про завершення ліквідаційної процедури державний орган з питань банкрутства, закрити рахунок банкрута в банківській установі, докази подати до суду в 10-тиденний строк.

Зобов’язано орган державної реєстрації виключити підприємство-банкрут з ЄДРПОУ.

Ухвала суду мотивована тим, що після проведених розрахунків у банкрута не залишилося майна, необхідного для подальшого здійснення господарської діяльності. Наявні документи по особовому складу передані ліквідатором на зберігання до архівного відділу Маріупольської міської ради, ліквідаційний рахунок банкрута в банківській установі закритий.

Комітет кредиторів на засіданні 16.02.2007р. більшістю голосів прийняв рішення про затвердження наданого ліквідатором звіту про проведену роботу.

Присутні в судовому засіданні 20.03.2007р. представники кредиторів повідомили про відсутність зауважень і заперечень до роботи ліквідатора та клопотали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута і ліквідацію ТОВ “Вимпел”.

Судом не виявлено встановлених законодавством підстав для продовження строку ліквідаційної процедури чи подальшого відкладення розгляду справи, а також для відмови у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

На засіданні 23.01.2007р., проведеного за участю представників всіх кредиторів, комітетом кредиторів більшістю голосів прийнято рішення про затвердження додаткової винагороди ліквідатору Китаєвій С.А. у розмірі 5 % від суми продажу.

При затвердженні додаткової винагороди судом прийнято до уваги проведену ліквідатором роботу по виявленню та поверненню майна, його реалізації, а також погашення заявлених кредиторських вимог в повному обсязі.

Оскаржуючи ухвалу суду, Артемівська ОДПІ м. Артемівськ просить її скасувати, посилаючись на те, що ліквідатором до ліквідаційного балансу не включена поточна заборгованість боржника перед бюджетом в сумі 6598 грн. 02 коп. Заява Артемівської ОДПІ від 15.02.2006р. про включення до ліквідаційного балансу вищевказаної заборгованості вручена особисто ліквідатору Китаєвій С.А. 15.02.2006р., тобто після визнання боржника банкрутом та саме у ході ліквідаційної процедури. Також згідно з актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.12.2005р. вказана сума заборгованості по ПДВ включена, визнана і підписана ТОВ “Вимпел”.

Ліквідатор Китаєва С.А. провела 16.02.2007р. збори комітету кредиторів з порушенням вимог ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме, не повідомила письмово Артемівську ОДПІ, як члена комітету кредиторів про час та місце проведення зборів, у зв’язку з чим він не може вважатися повноважним.

Судом неправомірно затверджено звіт та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута, оскільки діями ліквідатора завдано значної шкоди інтересам держави, тому що сума податку на додану вартість від продажу цілісного майнового комплексу банкрута не надійшла до бюджету.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.12.2004р. порушена справа про банкрутство ТОВ “Вимпел” м. Артемівськ, введена процедура розпорядження майном боржника.

Постановою від 24.05.2005р. боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців, ліквідатором призначена арбітражний керуючий Китаєва С.А.

Ухвалами суду від 20.01.2006р., від 17.08.2006р. та від 24.01.2006р. строк ліквідаційної процедури по справі продовжений відповідно до 24.05.2006р., до 24.11.2006р. та до 24.01.2007р.

Ліквідатор листом б/н від 26.02.2007р. направив господарському  суду  звіт по справі про банкрутство ТОВ “Вимпел” та протокол засідання комітету кредиторів від 16.02.2007р. про затвердження звіту та витрат ліквідатора.

Голова комітету кредиторів звернувся до господарського суду з клопотанням № 12 від 19.03.2007р. про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, а також витрат останнього у справі про банкрутство ТОВ “Вимпел”, а арбітражний керуючий Китаєва С.А. листом б/н від 19.03.2007р. –звіт ліквідатора та реєстр кредиторів з погашеними сумами боргу.

Комітетом кредиторів з метою затвердження витрат та звіту ліквідатора 16.02.2007р. проведено збори, оформлені відповідним протоколом, згідно якого засідання проведено за участю всіх членів.

Як вбачається з матеріалів справи, члени комітету кредиторів про час та місце проведення засідання повідомлені телефонограмою (т. 9 а.с. 30). Від імені Артемівської ОДПІ телефонограма прийнята Спивак.

Пунктом 2 статті 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті.

Таким чином, посилання кредитора про неповідомлення його письмово про час та місце проведення зборів, у зв’язку з чим вони не можуть вважатися повноважними - безпідставне.

Згідно вищевказаного протоколу більшістю голосів прийнято рішення про затвердження витрат ліквідатора в сумі, зазначеній у звіті та затвердження звіту ліквідатора.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором на виконання вимог ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” проведені заходи по виявленню та поверненню активів банкрута, погашенню кредиторської заборгованості.

За рахунок отриманих від реалізації майна банкрута грошових коштів повністю погашена заборгованість по заробітній платі перед працівниками та вимоги всіх інших кредиторів, в тому числі поточних. Згідно ліквідаційного балансу станом на 01.03.2007р. грошові кошти та майно у банкрута відсутні.

Документи по особовому складу передані на зберігання до архівного відділу Маріупольської міської ради (акт від 11.10.2005р.), ліквідаційний рахунок банкрута в банківській установі закритий (довідка ГФ “Приватбанк” від 29.01.2007р.

Пунктом 2 статті 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що у разі якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Таким чином,  господарський суд прийняв обґрунтоване рішення про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію підприємства-банкрута.

Посилання скаржника на неправомірне затвердження звіту та ліквідаційного балансу підприємства-банкрута, оскільки діями ліквідатора завдано значної шкоди інтересам держави, тому що сума податку на додану вартість від продажу цілісного майнового комплексу банкрута не надійшла до бюджету, не приймається судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III (далі –Закон) цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Положеннями п.7.8 ст. 7 Закону встановлено, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, без застосування норм Закону № 2181-III.

При цьому ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно положень вищевказаної статті у банкрута припиняється підприємницька діяльність  та припиняються повноваження органів управління банкрута, щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Податкові зобов’язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме у вищевказаному Законі,  у зв’язку з чим  на ліквідатора покладається відповідний обов’язок їх сплатити.

Крім того, законодавцем чітко визначено призначення коштів єдиного рахунку боржника в ліквідаційній процедурі, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі –основний рахунок, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону (ч. 8 ст. 30 Закону), та проводяться такі виплати: поточні комунальні і експлуатаційні платежі та інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону).  

Таким чином, нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено сплати податків від реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

Посилання скаржника на те, що ліквідатором не включена поточна заборгованість перед бюджетом в сумі 6598 грн.02.коп. не може бути прийнята до уваги з огляду на наступне. За результатами підготовчого засідання в газеті “Голос України“  № 15 від 27.01.2005 р. ініціюючим кредитором опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство. Відповідно до ст.11 п.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язання мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтєю 14 цього Закону.

Ст.14 п.2 вищеназваного Закону встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені  взагалі –не розглядаються і вважаються погашеними.

З матеріалів справи вбачається, що Артемівська ОДПІ 15.02.2006р. звернулася до ліквідатора банкрута із заявою про включення в ліквідаційний баланс 6598 грн. 02 коп. суми поточної заборгованості, з яких 5835 грн. 70 коп. –основний платіж, 762 грн. 32 коп. –пеня.

Листом б/н від 16.01.2007р. ліквідатор повідомив заявника про визнання поточної заборгованості в сумі 3 105 грн. –зобов’язань з ПДВ за 2005 рік та 647 грн. 70 коп. –комунального податку за 2005р.

Зобов’язання боржника по сплаті ПДВ за період 2004 року в сумі 2083 грн. та пені в сумі 762 грн. 32 коп., яка виникла до 01.01.2005р. відхилені.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з ПДВ на суму 2083 грн. за грудень 2004 року подана боржником 20.01.2005р., а  виникла у грудні 2004р., тому така заборгованість не може вважатися поточною, а кредитор мав право відповідно до вимог ст.11 п.15 та ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” звернутися до боржника  та господарського суду з відповідною заявою. В порушення вимог чинного законодавства Артемівська ОДПІ з грошовими вимогами на суму 2083 грн. та пені в сумі 762 грн. 32 коп. у встановлені строки не звернулась, тому ліквідатором на підставі ст.14 п.2 вищеназваного Закону  обґрунтовано не визнані  ці грошові вимоги.

Крім того, ліквідатор листом б/н від 24.01.2007р. звернувся до господарського суду з клопотанням про затвердження розміру винагороди, додавши до нього протокол засідання комітету кредиторів від 23.01.2007р.

Згідно протоколу більшістю голосів членів комітету кредиторів прийняте рішення про встановлення арбітражному керуючому додаткової винагороди у розмірі 5 % від суми продажу.

Згідно п.13 ст.31 вищевказаного Закону кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому  за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги, що арбітражний керуючий виконав свої функції у ліквідаційній процедурі належним чином та врахував рішення комітету кредиторів і затвердив додаткову винагороду ліквідатору Китаєвій С.А.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Керуючись ч.1 п.1 ст. 103, ст.104, ст.105, ст.106  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.03.2007р. по справі № 27/120 б залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.