АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1464-2006р.                                                              Головуючий по 1 інстанції

Категорія трудові спори                                                                                     - Колода Л.Д.

Доповідач в апеляційній інстанції   - Трюхан Г.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2006р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Кісіль М.О.

суддів                                        Трюхана Г.М., Магди Л.Ф.

при секретарі                           Шанауріній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Представника ЗАТ «Славутич» на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 листопада 2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Славутич» про поновлення на роботі та стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Вивчивши матеріали справи, судова палата, -

встановила:

Позивачка звернулась до ТОВ «Славутич» з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позову вказувала, що працювала у відповідача закрійником.

8.07.2005 року зі слів працівників ЗАТ «Славутич» їй стало відомо, що вона звільнена з 11.07.2005 року. 11.07.2005 року її дійсно до роботи не допустили і з 13.07.2005р. по 4.08.2005р. вона знаходилась на амбулаторному лікуванні.

28.07.2005р. по пошті отримала повідомлення про те, що вона звільнена на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

Вважаючи своє звільнення незаконним просить поновити її на попередній посаді стягнути на її користь заборговану заробітну плату, зарплату за час вимушеного прогулу та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 листопада 2005р. позов задоволено частково.

Визнано наказ про звільнення ОСОБА_1 незаконним.

Вона поновлена на посаді закрійника відповідача з 7.07.2005 року.

Стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі з квітня 2005 року по липень 2005р. в сумі 716 грн. 02 коп. заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1416 грн. 76 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В апеляційній скарзі на це рішення представник ЗАТ «Славутич» просить його скасувати і направити справу на новий розгляд вказуючи, що справа розглянута упереджено без вивчення ряду доказів з порушенням матеріального та процесуального законодавства.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до скасування з направленням справи на новий розгляд з слідуючих підстав.

Задовільняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що порушень на роботі вона не допускала і прогулу 5.07.2005р. який став підставою для її звільнення вона не вчиняла, а факти викладені в відповідних актах не відповідають дійсності.

Між тим з матеріалів справи вбачається ряд порушень ОСОБА_1 трудового розпорядку (акти від 4.03.2005р. і 13.06.2005р.; 23.06.2005р., 24.06.2005р.) і акт про вчинений нею прогул від 5.07.2005 рік.

Цим обставинам в рішенні суду належної оцінки не дано і свідки, особи які підписували акти допитані в судовому засіданні не були, хоча прибули і чекали в приміщенні суду.

Невірним уявляється і висновок в рішенні суду про те, що на час звільнення з ОСОБА_1 повинен бути проведений розрахунок з виділенням її частки в товаристві або в натурі або в грошовому виразі оскільки її було звільнено з посади закрійника, а не виключено з числа акціонерів товариства.

З матеріалів справи також вбачається, що під час продовження розгляду справи у відсутності представників ЗАТ «Славутич», позивачка ОСОБА_1 змінила свої позовні вимоги, але судове засідання було продовжено і справа провадженням закінчена з винесенням рішення.

При таких обставинах розгляду даної конкретної справи, судова палата вважає, що продовживши розгляд справи у відсутності представників ЗАТ «Славутич» суд не прийняв міри до повного і всебічного вивчення всіх її обставин, не надав відповідачу можливості надати належні докази і вирішив питання про права і обов'язки сторони яка фактично не брала участь у справі.

В процесі нового розгляду справи, районному суду слід врахувати наведене, прийняти міри до повного і всебічного вияснення всіх обставин справи дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 311 ЦПК України, судова палата,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ЗАТ «Славутич» задовільнити.

Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 листопада 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому його складі. Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців до касаційного суду.