АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-126 2006 Головуючий по 1 інстанції
Р-
Категорія № 19 Калашник В.П.
Доповідач в апеляційній
Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Вініченко Б. Б.
суддів Василенко Л.І. Бурлаки В.О.
при секретарі Шульга Я.В.
з участю прокурора Пащенко С.М.
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Смілянського міжрайонного прокурора на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 жовтня 2005 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця ,
встановила:
25.08.2005 р. ОСОБА_1 звернулась в суд з скаргою на неправомірні дії державного виконавця. В обґрунтування заявлених вимог вказала , що старший державний виконавець Смілянського міськрайонного відділу Мандрика О.А., після рішення апеляційного суду Черкаської області , яке на даний час нею оскаржене до Верховному Суді України, поновив виконавче провадження і провів стосовно боргу в сумі 530 грн. виконавчі дії : наклав арешт на належне їй майно-радіолу «Вега» ; об'єднав у зведене виконавче провадження виконавчі провадження і наклав арешт на квартиру по тим же самим претензіям виконавчої служби ; надіслав виконавчий лист до Пенсійного фонду України для відрахування частки її пенсії в рахунок стягнення цих же 530 грн. боргу . Про вказані дії вона дізналась лише при відвіданні суду з іншого приводу. Вважає , що вказані дії старшого державного виконавця не відповідають чинному законодавству , оскільки при їх здійсненні вони перевищать суму стягнення , вона не була повідомлена про вчинення даних дій , неправомірно було об'єднано у зведене виконавче провадження виконавче провадження позасудовим фінансовим санкціям . Просила суд визнати дії старшого державного виконавця неправомірними, зупинити відкрите виконавче провадження до вирішення питання по суті касаційною інстанцією.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 жовтня 2005 р. скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії державного виконавця Смілянського відділу ДВС неправомірними в частині повторного прийняття до виконання постанов ДП «Черкаське обласне автотранспортне управління» та зобов'язано начальника відділу ДВС прийняти рішення щодо подальшого перебування даних постанов на виконанні. Зобов'язано державного виконавця прийняти рішення щодо подальшого перебування під арештом майна належного ОСОБА_1, в іншій частині вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Смілянський міжрайонний прокурор просить ухвалу суду першої інстанції, як постановлену з порушенням норм процесуального права скасувати, ухвалити по справі нове рішення .
При цьому вказується, що Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області , на чию користь з позивачки проводились стягнення та судом перевірялась правомірність підстав для проведення виконавчих дій , до участі у справі залучене не було. На підставі оскаржуваної ухвали суду державним виконавцем Смілянського ДВС повернуті без виконання з постановами про закінчення виконавчого провадження 17 постанов ДП «Черкаське обласне автотранспортне управління» про стягнення з позивачки фінансових стягнень за порушення транспортного законодавства. Таким чином ухвала суду вплинула на їхні права та інтереси.
ДВС у м. Сміла та Смілянському районі в своїх запереченнях на скаргу її не визнала, вказавши, що ухвала суду є законною та обгрунтованою.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, представника ДВС у м. Сміла та Смілянському районі, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити
Згідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .
Задовольняючи частково позовні вимоги районний суд виходив з того, що проведення стягнень на користь ДП є незаконним, оскільки рішенням суду від 08.09.2004 р. постанови, щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафів на користь ДП «Черкаське обласне автотранспортне управління» скасовані. На підставі рішень суду ДВС виконавчі провадження закрила. Постанови ДВС оскаржені не були, а тому повторне прийняття цих постанов до виконання є незаконним.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що дійсно рішенням Смілянського міськрайонного суду від 08.09.2004 р. визнано неправомірною постанову державного виконавця відділу ДВС Смілянського міського управління юстиції від 29.03.2004 р. про створення зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови 00032 виданої 14.04.2003р. „Черкаським обласним автотранспортним управлінням" про стягнення з ОСОБА_1 штрафу. Одночасно судом була винесена окрема ухвала адресована начальнику Смілянського міського управління юстиції для прийняття мір реагування, так як в процесі розгляду справи було встановлено, що ДВС приймалися неналежно оформлені постанови начальника ДП «Черкаське обласне автотранспортне управління». На підставі рішень суду ДВС були закриті виконавчі провадження. Постанови ДВС оскаржені не були, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що повторне прийняття цих постанов до виконання є незаконним.
Посилання апелянта на те", що Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області, на підставі чиїх постанов з позивачки проводились стягнення, до участі у справі залучене не було не може бути підставою для скасування правильної по суті і справедливої ухвали суду першої інстанції, оскільки фінансові санкції у вигляді штрафів застосовувались до позивачки ДП «Черкаське обласне автотранспортне управління».
Постановою КМ України від 09.08.2005 р. № 728 визнано такою, що втратила чинність постанова КМ України від 04.12.1998 р.№ 1913 «Про створення автотранспортних управлінь Міністерства транспорту».
Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті було затверджено наказом Міністерства Транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 р. № 888, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 р. за№ 1573/11853. При цьому
Таким чином, колегії суддів, в підтвердження вимог апеляційної скарги, не надано документів, які б підтверджували правонаступництво Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області після ДП «Черкаське обласне автотранспортне управління» та його лигітивність і повноваження на час винесення оскаржуваної ухвали 05.10.2005 р.
Керуючись ст. ст. 199, 200, 205,206 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Смілянського міжрайонного прокурора залишити без задоволення..
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 жовтня 2005р.
залишити без змін .
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом одного місяців.