АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1412 2006 Головуючий по 1 інстанції
Р-
Категорія спори, що Черненко В.О.
виникають із договорів
дарування
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2006 р колегія судців Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І. Адаменко Л.В.
при секретарі Бурдуковій О.В.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1- ОСОБА_2 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2005 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1про визнання недійсним удаваного правочину,
встановила:
25.03.2004р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом доОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним удаваного правочину. В обгрунтування заявлених вимог вказав, що до 1998 р. перебував у шлюбі зОСОБА_4. Згідно рішення Городищенського районного суду від 26.06.2000 р. між ними було поділено будинковолодіння АДРЕСА_1 у співвідношенні 54/100 частини виділено йому і 46/100 частини -ОСОБА_4. У серпні 2004 р. невідома жінка повідомила йому, що вона купила належнуОСОБА_4. частину будинковолодіння для відпочинку, так як мешкає у Києві. В даний час йому стало відомо, щоОСОБА_4. належну їй частку не продала, а подарувала ОСОБА_1 Він був здивований таким рішенням колишньої дружини та йому не зрозуміло, як відповідач могла подарувати частину будинковолодіння особі, яка взагалі не була біля будинку, а його мати стверджувала, лцо купила спірну частину будинковолодіння. Вважає, що можна стверджувати, що даний договір дарування є не що інше як удаваний, так як фактично відбувся договір купівлі - продажу, алеОСОБА_4. з метою укриття від двох повнолітніх дітей та нього факту отримання грошей, оформила даний право чин, як договір дарування.
Просив суд визнати недійсним правочин дарування 46/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 укладений між
В судовому засіданні ОСОБА_3 уточнив підстави позовних вимог, вказавши, що оскількиОСОБА_4. не подарувала, а продала належну їй частку спірного домоволодіння, то він вимушений звернутись до суду про визнання недійсним договору дарування як такого, що є удаваним, не відповідає дійсності і порушує його переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2005 р. позовну заяву ОСОБА_3 задоволено та визнано недійсним правочин про дарування 46/100 частини будинку АДРЕСА_1, укладений міжОСОБА_4. та ОСОБА_1 22.09.2004 р. посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1, як такий що є удаваним і не відповідає дійсності.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм процесуального права скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
При цьому вказується, що ОСОБА_1 та його представник в судове засідання, яке відбулося в їхню відсутність не викликались, судових повісток не отримували, у зв'язку з чим були позбавлені можливості скористатись як сторона своїми правами.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_4. визнала, а свідки допитані в судовому засіданні підтвердили, що між відповідачами в дійсності був укладений договір купівлі - продажу спірної частини будинковолодіння. З огляду на це суд прийшов до висновку про те, що правочин дарування частини будинковолодіння є удаваним і не відповідає дійсності.
Судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Представник апелянта вказує на те, що вони не знали про проведення судового засідання, яке відбулося за їхньої відсутності, оскільки вони не були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.
Відповідно до ст.74, 76 ЦПК України повістка про виклик до суду повинна бути вчасно вручена особі, яка викликається, під розписку, з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.
По даній справі рішення суду проголошено 22 червня 2005 р., при його проголошенні не був присутній ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2
З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції представник відповідача приймав участь: 19.04. 2005 р., 11.05.2005 р., 26.05.2005 р. нею був залишений зал судового засідання. Ні відповідач ОСОБА_1 ні його представник, який згідно зі ст. 26 ЦПК України є особою, яка бере участь у справі, і обов'язково повинна повідомлятись про час та місце слухання справи, не були належно повідомлені про призначення після відкладання судового розгляду справи на 10.06.2005 р. та 22.06.2005 р. Направлені відповідачу ОСОБА_1 та його представнику - ОСОБА_2 судом повістки на 10.06.2005 р. повернулись до суду без вручення лише 06.07.2005 р. В матеріалах справи маються повідомлення про вручення поштового відправлення надіслані судом відповідачу та його представнику 15.06.2005 р., а отримані вказаними особами 09.07.2005 р., тобто після ухвалення рішення у справі 22.06.2005 р. У матеріалах справи, також, відповідно до вимог ст. 222 ЦПК України відсутні повідомлення про вручення оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2
Крім викладеного, колегія суддів враховує, що відповідачОСОБА_4, в тих судових засіданнях в яких була присутня представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, не визнавала позовні вимоги позивача та стверджувала, що нею був заключний договір дарування, проте в судових засіданнях в яких ОСОБА_2 не була присутня показала, що між ними фактично відбувся договір купівлі - продажу. Таким чином ОСОБА_1 був позбавлений можливості в силу зміни відповідачкою свідчень 'надати відповідні докази в підтвердження своїх заперечень, чим були порушені вимоги ст. 10 ЦПК України.
Таким чином, суд у супереч вимогам ст. 169ЦПК України розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2, що відповідно до ч. 1 п. З ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування постановленого рішення.
При новому розгляді справи суду слід вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,311,314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1- ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2005 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1про визнання недійсним удаваного право чину скасувати. Справу направити до Городищенського районного суду Черкаської області для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.