Справа 11а-314 -2006 року                                     Головуючий у 1 інстанції Музичук Н.Ю.

Категорія: ч. 2 ст. 187 КК                                        Доповідач: Сачук В.І.

України

УХВАЛА

ЇМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2006 року.                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Омельяненка В.І.

Суддів Сачука В.І., Квятковського А.С.

з участю прокурора Шаповала С.О.

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

законних представників ОСОБА_3, ОСОБА_4

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвоката-захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого неповнолітнього ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх захисника -адвоката ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_2 та законного представника ОСОБА_4 в інтересах засудженого неповнолітнього ОСОБА_8 на вирок Рівненського міського суду від 1 березня   2006 року.

Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Потсдам Німеччини, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, невійськовозобов'язаний, учень ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, жителя м. Рівне АДРЕСА_1, засуджений

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки з поміщенням до кримінально - виконавчої установи без конфіскації майна.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець та житель м. Рівне АДРЕСА_2, українець, громадянин України, невійськовозобов'язаний, учень ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений,  не працюючий, раніше не судимий, засуджений

-за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців з поміщенням до кримінально - виконавчої установи без конфіскації майна.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженець та житель м. Рівне АДРЕСА_2, українець, громадянин України, не одружений, допризовник, учень ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, засуджений

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строк на три роки шість місяців з поміщенням до кримінально -виконавчої установи без конфіскації майна.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, уродженець та житель м. Рівне АДРЕСА_3, українець, громадянин України, учень ІНФОРМАЦІЯ_7м. Рівне, не одружений, допризовник , раніше не судимий, засуджений

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців з поміщенням до кримінально - виконавчої установи без конфіскації майна.

Стягнуто солідарно із засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та їх законних представників ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 10 тис. гривень в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, судові витрати за проведення експертиз в сумі 196 грн. 12 коп. на користь НДКЦ при УМВСУ в Рівненській області та  176 грн. 80 коп. в прибуток держави.

Прийнято рішення по речових доказах.

За вироком суду ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнані винними і засуджені за те, що 2 жовтня 2005 року близько 23 години 30 хвилин, неподалік кафе „Магніт" по вулиці Білій в м. Рівне, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад на ОСОБА_11 із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для його життя та здоров'я, яке виразилось в тому, що потерпілому наносили йому удари руками і ногами по різним частинам тіла вимагаючи при цьому гроші, обшукали його одяг, не знайшовши грошей продовжували бити ОСОБА_11. Під час побиття ОСОБА_8 стягнув із потерпілого штани і викинув їх, а ОСОБА_7 ножем наніс три удари ОСОБА_11 в область стегна лівої ноги, при цьому порізав і викинув його плавки. Своїми діями засуджені спричинили потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В поданих на вирок суду апеляціях адвокат-захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого неповнолітнього ОСОБА_5 не заперечуючи вини та кваліфікації дій вважає, що суд призначив йому суворе покарання хоча і врахував всі обставини, що пом'якшують покарання, просить пом'якшити міру покарання.

Засуджені неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вважають що суд першої інстанції не врахував всі обставини справи, а саме : що виховувались без батька з 4 років, скоїли злочин у неповнолітньому віці, просять прийняти правильне процесуальне рішення по справи.

Захисник - адвокат ОСОБА_1 та законний представник ОСОБА_3 в інтересах засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не заперечуючи вини та кваліфікації дій посилаючись на те, що неповнолітні засуджені виростали в неповній сім'ї, сім'я практично немає засобів до існування, просять вирок суду змінити, застосувавши по відношенню до засуджених ст. 75 КК України, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням .

Захисник-адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого неповнолітнього ОСОБА_8 посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, під час її розгляду істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону, не усунуто суттєвих суперечностей в показаннях свідка ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_11 Просить вирок суду скасувати, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд.

Законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_8- ОСОБА_4 не погоджується з вироком в зв'язку з суворим покаранням, вважає що судовим слідством не доведено, що її син бив потерпілого, а докази, які покладені в основу вироку базуються на припущеннях і сумнівах, просить вирок суду змінити, призначивши покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши    доповідача,    пояснення    засуджених              ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та доводи їх адвокатів та законних представників, які підтримали апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції* адвоката-захисника ОСОБА_9 , засудженого ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх захисника - адвоката ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_2 та законного представника ОСОБА_4 не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Винність засуджених у вчиненні інкримінованого їм злочину встановлена сукупністю зібраних і належним чином досліджених у суді достовірних доказах, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку.

Суд ретельно перевірив доводи засудженого ОСОБА_8, його адвоката та законного представника, аналогічні викладеним у апеляціях, про те , що він не приймав участі у розбійному нападі на потерпілого 2 жовтня 2005 року не ґрунтуються на матеріалах справи і є безпідставними

Сам засуджений ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 під час розбійного нападу вдарив ОСОБА_11, від чого потерпілий впав, а коли піднявся на коліна,то він штовхнув його ногою. В цей час ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали бити потерпілого, вимагаючи при цьому гроші. Потерпілий намагався відштовхнутися ногами, а він взяв його за ногу і стягнув штани. Грошей у потерпілого не знайшли ( т.2 а.с . 240-241).

Мотивуючи винність ОСОБА_8 у вчиненні розбійного нападу на потерпшого ОСОБА_11 , суд обґрунтовано послався на показання засуджених, котрі, визнаючи свою винність у вчиненні цих злочинів, дали детальні пояснення щодо нападу, у якому брав участь ОСОБА_8

Зізнаючись у вчиненому і викриваючи один одного, засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також розповіли слідчим органам про деталі, які могли бути відомі лише особам, причетним до злочину, що підтвердилося в ході попереднього і судового слідства (т.2 а.с. 237-238,238-239,239-240).

Зазначені показання ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо обставин вчинення злочинів з ОСОБА_8 в основному узгоджуються між собою та підтверджуються іншим доказами, дослідженими судом повно й усебічно і відповідають фактичним обставинам справи. Тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Як видно з матеріалів справи, у засуджених не було підстав обмовляти один одного, так само як і самих себе. У справі не встановлено також даних, які б свідчили про одержання органами попереднього слідства показань від засуджених противоправним способом.

Із показань потерпілого ОСОБА_11 вбачається, що 2 жовтня 2005 року на нього скоєно розбійний напад, під час якого наносили йому удари по голові, вимагаючи при цьому гроші (т.2 а.с. 236-237).

Судово-медичною експертизою встановлено, що потерпілому ОСОБА_11 спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості(т.1 а.с. 117-118).

Суд належно оцінив усі розглянуті в судовому засіданні докази і правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 187 КК України.

Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засуджених, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі вказані в апеляціях. Суд призначив покарання засудженим із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2ст. 187 КК України.

Підстав для скасування вироку та пом'якшення покарання засудженим колегія суддів не знайшла.

На підставі   наведеного та   керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія судців

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського міського суду від 01 березня 2006 року стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляції адвоката-захисника ОСОБА_9, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6 захисника - адвоката ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_2 та законного представника ОСОБА_4 - без задоволення