Справа № 22ц-703/06                                                Головуючий у 1 інстанції Невєров І.М.

Категорія № ЗО                                                                                             Доповідач Сівчук Є.І.

УХВАЛА  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                                14 липня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Сівчука Є.І.

суддів Подолюка В.А., Осіпука В.В.

при секретарі Антонюк О.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втративши право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 24 травня 2006 року,                                

ВСТАНОВИЛА:

23 січня 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання його втратившим право на житло.

Позовні вимоги мотивувала тим, що згідно договору купівлі-продажу від 19.05.93 р. вона є власником АДРЕСА_1 Іваничівського району.

Разом з нею в будинку проживав і зареєстрований син - ОСОБА_2 З вересня 2004 року син з нею не проживає, а перейшов жити до будинку батьків дружини в АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 107 ЖК України син вибув на інше постійне місце проживання, а тому втратив право на користування її будинком.

Оскільки син продовжує бути зареєстрованим в її будинку і вона сплачує послуги за нього, просить визнати його втратившим право на користування житлом в "її будинку.

Під час розгляду справи доповнила позовні вимоги, просила визнати ОСОБА_2 втратившим право на користування житлом у зв'язку з відсутністю в ньому понад 6 місяців.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічною позовною заявою про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення в будинок, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 у вересні 2004 року у їх відсутність виставила їх речі на двір і не впустила в хату.

З того часу змушений жити в будинку батьків дружини.

Просить зобов'язати матір не чинити перешкоди в користуванні житлом та вселити в АДРЕСА_1.

Рішенням Іваничівського районного суду від 24 травня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов задовольнено. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням і вселити ОСОБА_2 в АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 508 грн. 50 коп. судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідач сам визнав про відсутність з його сторони будь-яких звернень з приводу чинення йому перешкод у проживанні. Неприязні відносини між ними не можуть бути поважною причиною відсутності відповідача понад встановлені строки.

Покликаючись на зазначені обставини, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення яким задовольнити її позов, а в зустрічному відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав обставини справи, зміст рішення, мотиви апеляційної скарги, пояснення позивачки ОСОБА_1, яка скаргу підтримала, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги із слідуючих підстав.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у спірному будинку і фактично з дитинства проживав у ньому разом з батьками до вересня 2004 року, доки його мама-позивачка по первинному позову, виставила надвір їх з дружиною речі і не впускає в будинок.

Відповідно до ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним в будинку, користуються жилим приміщенням нарівні з власником.

Суд першої інстанції повно встановивши всі обставини справи і давши їм належну оцінку, підставно прийшов до висновку про відмову в позові про визнання ОСОБА_2 втратившим право на користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1, оскільки не проживання викликано протиправними діями ОСОБА_1, яка самоправно у його відсутність виставила його речі і не допускає до проживання в ньому.

Дана обставина не заперечується ОСОБА_1 /а.с. 46/, а тому підставно задовольнено зустрічний позов.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.

Порушень норм матеріального і процесуального права не допущено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності зроблених судом висновків, а тому підстав до його скасування не знайдено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іваничівського районного суду від 24 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.