Номер провадження: 33/785/1418/18

Номер справи місцевого суду: 500/2906/18

Головуючий у першій інстанції Баннікова Н. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2018 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Журавльов О.Г., за участю секретаря Бєляєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2018 року,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №406582 від 10.05.2018 року вбачається, що 10 травня 2018 року о 23:00 год. ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння: млява мова, зіниці ока не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2018 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що: 1) на момент зупинення співробітниками поліції він не перебував у стані наркотичного сп'яніння 2) співробітники поліції пропонували пройти тест незрозумілим для нього шляхом; 3) не роз'яснили права та обов'язки згідно протоколу та наслідки невиконання вимог щодо проходження медичного огляду в присутності понятих; 4) він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння 5) клопотання про допит свідків судом першої інстанції залишено без задоволення. Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він копію постанови отримав лише 16.08.2018 року, апеляційну скаргу подав 17 серпня 2018 року.

Дослідивши зміст та строки подачі поданої апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку про наступне.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення регламентується ч. 2 ст. 294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом першої інстанції 06 серпня 2018 року, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_2 отримав 16.08.2018 року (а.с. 15 зворот).

Виходячи з наведеного, клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Порядок проходження огляду на стан сп'яніння, встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Всупереч доводів апеляційної скарги, вина ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №406582 від 10.05.2018 року, складеним за фактом порушення водієм ОСОБА_2 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме в зв'язку з керуванням водієм ОСОБА_2 автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння та його відмовою пройти медичний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що в їхній присутності водій ОСОБА_2, у якого були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, диском (а.с.3-4).

Згідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен за вимогою працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для виявлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.

Доказів, які б спростовували встановлені обставини, ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не надано.

Доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_5 не перебував у стані наркотичного сп'яніння та співробітники поліції не роз'яснили йому права та обов'язки згідно протоколу та наслідки невиконання вимог щодо проходження медичного огляду в присутності понятих, спростовуються матеріалами справи, оскільки протокол був підписаний ОСОБА_2 без зауваження в присутності двох свідків.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,

постановив:

Поновити строк ОСОБА_2 на апеляційне оскарження постанови судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.Г.Журавльов