Справа № 11а-350 2006 р.                                    Головуючий у 1  інстанції Ющук О.С.

ст.185ч.2 КК України                                                         Доповідач - Хомицький А.М.

УХВАЛА                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                         14 липня 2006 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді    Хомицького А.М.

суддів Олексюка ЯМ., Опейди В.О.

з участю прокурора Смолюка Б.С.

засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 22 травня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель м. Луцька, АДРЕСА_1, гр. України, українець, не одружений, не працює, судимий 13 вересня 2005 року Луцьким міським судом за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75,76 КК України, з іспитовим строком 2 роки,

засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 13 вересня 2005 року і остаточно до відбуття йому визначено - 3 (три) роки 3 місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 17 травня 2006 року.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 1 жовтня 2005 року біля 13 години, знаходячись в АДРЕСА_1, в м. Луцьку, повторно таємно викрав шкіряний піджак, вартістю 500 гривень та пару чоловічих туфель, вартістю 250 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 750 гривень.

У своїй апеляції, уточненій у судовому засіданні, засуджений ОСОБА_1 просить ще раз повірити йому і пом'якшити обране покарання, врахувавши, що і потерпілий ніяких претензій до нього не має.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.

Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чужого майна за обставин, зазначених у вироку, підтверджена сукупністю досліджених у судовому засіданні і належно оцінених судом доказів, а його діям дано правильну юридичну оцінку, що не оспорюється в апеляції.

Призначаючи покарання засудженому, суд у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також дані про його особу, яка до кримінальної відповідальності притягується не вперше і даний злочин вчинила в період призначеного за попереднім вироком іспитового строку.

З врахуванням останнього, обгрунтовано суд застосував і правила ст. 71 КК України.

А тому підстав для зміни вироку, відносно ОСОБА_1 про що ставиться питання в його апеляції, судова колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Луцького міськрайонного суду від 22 травня 2006 року відносно ОСОБА_1, залишити без зміни, а   його апеляцію - без задоволення.