КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

  Іменем   України

П О С Т А Н О В А

  01.12.09  р.                                                                                          № 18/257         

  Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді Тарасенко К.В.,

суддів: Разіної Т.І.,

Шкурдової Л.М.,

секретар судового засідання –Матвієвська Г.В.,

за участю представників учасників провадження відповідно до протоколу судового засідання від 01.12.2009 року,

розглянувши апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Букрос»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Веданта ЛТД»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 01.09.2009 року

по справі № 18/257 (суддя Паламарчук В.В.)

за заявою           Державної податкової інспекції у м. Полтава, м. Полтава,

до                         Відкритого акціонерного товариства «Букрос»,  м. Полтава,

про                       визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

  Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.09.2009 року у справі № 18/257 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (ліцензія серії  НОМЕР_1 від 30.12.2004 року), відкладено засідання суду з приводу розгляду грошових вимог ЗАТ КБ «ПриватБанк»в особі Полтавського головного регіонального управління «ПриватБанку» та ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Атол»на 08.11.2009 року, явку останніх визнано обов’язковою.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, боржник звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки:

-  господарським судом Полтавської області несвоєчасно направлено на адресу боржника примірник ухвали від 19.08.2009 року, у зв’язку з чим боржник не зміг забезпечити явку своїх представників, які перебували у відпустці та відрядженні, у судове засідання 01.09.2009 року. При цьому відмовляючи у задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду справи, суд порушив його права, надані ст. 22 ГПК України;

- суд першої інстанції не зазначив мотивів з яких призначив розпорядником майна боржника ОСОБА_1;

- при обговоренні клопотання ініціюючого кредитора про призначення розпорядником майна боржника ОСОБА_1, у судовому засіданні брали участь лише представники ЗАТ КБ «Приватбанк», Полтавського АБ «Полтава-банк», УПФ Октябрського району м. Полтава, Полтавського РЦЗ, ДПІ у м. Полтава, ВАТ «Укрнафта»та ТОВ «Енерго-Сервісна компанія «ЕСКО-ПІВНІЧ», що становить 1/3 від кількості всіх кредиторів у справі, чим було проігноровано правові позиції більшості кредиторів по справі.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2009 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Букрос» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників учасників провадження на 20.10.2009 року.

Також, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Веданта ЛТД»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції не повідомив ТОВ «Фірма «Веданта ЛТД»про призначення справи до розгляду на 01.09.2009 року, чим позбавив товариство права запропонувати кандидатуру розпорядника майна, навести свої міркування відносно клопотання ініціюючого кредитора щодо призначення розпорядником майна боржника ОСОБА_1

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Веданта ЛТД»прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників учасників провадження на 20.10.2009 року.

Ухвалами від 20.10.2009 року розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 03.11.2009 року.

Судове засідання 03.11.2009 року не відбулось по причині хвороби головуючого судді Тарасенко К.В., у зв’язку з чим розгляд справи перенесено на 17.11.2009 року.

Ухвалою від 17.11.2009 року об’єднано розгляд апеляційних скарг ВАТ «Букрос»та ТОВ «Веданта ЛТД»в одне провадження, розгляд справи відкладено на 01.12.2009 року.

Ухвалою заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2009 року продовжено строк розгляду справи на один місяць.

У судове засідання 01.12.2009 року з’явились представники від боржника, ініціюючого кредитора, ТОВ «Веданта ЛТД»та арбітражний керуючий, інші учасники провадження у справі про банкрутство не направили своїх повноважних представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.6   Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, зважаючи на те, що явка учасників провадження, що не з’явились у судове засідання 01.12.2009 року, обов'язковою не визнавалась та оскільки відсутність їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Ініціюючий кредитор проти апеляційних скарг заперечив, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення. Зокрема, у своїх відзивах на апеляційні скарги він зазначає наступне:

- не заслуговують на увагу посилання боржника на те, що місцевий господарський суд несвоєчасно направив на його адресу копію ухвали від 19.08.2009 року, оскільки жодного доказу на підтвердження цього боржником не надано;

- розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України, інші мотиви для призначення розпорядника майна та зазначення їх в процесуальних документах законодавством не передбачено;

- аналіз законодавства свідчить, що кандидатуру розпорядника майна може надати лише ініціюючий кредитор або кредитори, якщо справу порушено за заявами декількох ініціюючих кредиторів.

Арбітражний керуючий також проти апеляційних скарг заперечив, просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення. Зокрема у своєму відзиві на апеляційні скарги він вказує на те, що прийнята місцевим господарським судом ухвала жодним чином не порушує права та інтереси як боржника, так і кредитора. Введення процедури розпорядження майном є абсолютною компетенцією суду, будь-які обговорення щодо процедури призначення розпорядника майна у суді в даному випадку не передбачаються.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити, ухвалу господарського суду Полтавської області від 01.09.2009 року у справі № 18/257 в частині призначення розпорядника майна скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно  ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, господарський суд Полтавської області, призначаючи розпорядника майна ВАТ «Бурова компанія «Букрос»та відповідно задовольняючи клопотання ініціюючого кредитора –Державної податкової інспекції у м. Полтава щодо його кандидатури, ОСОБА_1, виходив з того, що дане клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодись не можна, оскільки вони зроблені за неповного з’ясування обставин справи.

Так, правильне застосування норм матеріального права і додержання процесуальних правил є складовою частиною одного поняття законності судового акта та можливе лише тоді, коли суд застосовує норму права не формально, а враховуючи всі конкретні обставини даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року за заявою Державної податкової інспекції у м. Полтаві порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Бурова компанія «Букрос», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 31.08.2006 року визнані вимоги ініціюючого кредитора –ДПІ у м. Полтаві в сумі 704 013,40 грн., зобов'язано останнього опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рибаченка М.П., якого зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження суду.

Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України»від 15.09.2006 № 171 (3921).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.10.-24.10.2008 року  визнано грошові вимоги: частково ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського головного регіонального  управління «ПриватБанку»; Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»; ВАТ «Укртелеком»; УПФУ  Октябрського району м. Полтава; ФДСС на випадок безробіття представленого Полтавським районним центром зайнятості; ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтаві; ТОВ Науково-виробниче об'єднання «Атол»; ВАТ «Укрнафта»в особі Полтавської воєнізованої частини по попередженню і ліквідації  відкритих нафтових і газових фонтанів; Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Полтавського територіального; ТОВ «Енерго-Сервісна Компанія «Еско-Північ»; Полтавської МДПІ Полтавської області; ДПІ у м. Полтаві –; ФСС з тимчасової втрати працездатності; частково ТОВ «Букрос-ГЕО»; ОСОБА_4; частково ДВАТ «Торезьке шахтопрохідне управління по бурінню стволів та свердловин»; частково ДВС Полтавської області; ТОВ «Венданта ЛТД»; Полтавського міського центру зайнятості; ОСОБА_5 Відмовлено у визнанні кредиторських вимог: Підприємству «АОММ Компані»на суму 600 778, 00 грн., ТОВ «ТВК «Крайт»на суму 364 358, 71 грн. Прийнято відмову ТОВ «Альтера»від заявлених вимог. Відмовлено у визнанні кредиторських вимог: ПП «Санабел ЕКС»на суму 1 332 363, 12 грн. та 118, 85 грн.; ОСОБА_6 на суму 7 707, 67 грн.; Корпорації «КANIA INVESTMENTS LIMITED»на суму 691 680,59 дол. США чи 3 465 320,00 грн.; Українсько-чеському підприємству «Карпати-Моравія»на суму 1 834 120, 00 грн.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2009 скасовано пункт 2 ухвали господарського суду Полтавської області від 22.10.-24.10.2008 року в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ «ТВК «Крайт»на суму 364 358, 71 грн. та прийнято нове рішення у скасованій частині, яким кредиторські вимоги ТОВ «ТВК «Крайт»на суму 364 358, 71 грн. залишені без розгляду, та скасовано зазначену ухвалу в частині визнання вимог ОСОБА_5 на суму 3 298, 05 грн. В іншій частині ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.-24.10.2008 року залишено без змін.

Також, постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року у справі № 18/257, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2009 року, скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.2008 року у справі № 18/257 та прийнято нове рішення, яким припинено повноваження розпорядника майна –арбітражного керуючого  Рибаченка Миколи Петровича.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2009 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.-24.10. 2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року у справі № 18/257 в частині розгляду грошових вимог ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського головного регіонального  управління «ПриватБанку»та ТОВ Науково-виробниче об'єднання «Атол»скасовано, справу в означеній частині передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб (ч. 6 ст. 16 Закону).

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення зокрема про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість (ч. 8 ст. 16 Закону).

Крім того, згідно ст. 13 Закону   кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Ігнорування прав кредиторів є порушенням приписів зазначеної статті.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.02.2009 року зобов’язано ініціюючого кредитора надати суду в порядку ст. 3-1 Закону кандидатуру розпорядника майна, його згоду на призначення та документальні докази погодження кандидатури розпорядника майна з комітетом кредиторів ВАТ «Букрос».

18.08.2009 року ініціюючий кредитор звернувся до суду з клопотанням від № 9309/9/10-123 (а.с. 32, т. 17), яким просив призначити розпорядником майна у справі № 18/257 арбітражного керуючого ОСОБА_1, надавши при цьому заяву останнього від 14.05.2009 року (а.с. 34, т. 17), якою він надає згоду на призначення розпорядником майна, та  Ліцензію серії НОМЕР_1, виданої 30.12.2004 року (а.с. 33, т. 17).

Згідно пояснень представника ініціюючого кредитора, наданих у судовому засіданні 01.12.2009 року, збори кредиторів у справі № 18/257 були проведені, комітет кредиторів обрано та саме за результатами обговорення кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_1 на засіданні останнього, було вирішено звернутися до суду з заявою про його призначення розпорядником майна. Зокрема, у своїх поясненнях представник ініціюючого кредитора посилається на протокол зборів комітету кредиторів, яким, згідно його тверджень, зафіксовано згоду комітету на обрання розпорядником майна саме ОСОБА_1

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, встановила, що вони не містять зазначеного протоколу засідання комітету кредиторів та будь-яких інших доказів погодження кандидатури розпорядника майна з комітетом кредиторів. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідні документи також не надавались. Посилання ініціюючого кредитора на засідання комітету кредиторів, що проводились у 2008 році безпідставні, оскільки питання призначення розпорядником майна ОСОБА_1 на них ні 10.11.2008 року (а.с. 17, т. 15), ні 02.12.2008 року (а.с. 21, т. 15). не обговорювалось.

Таким чином, необхідно дійти висновку, що під час призначення розпорядником майна ОСОБА_1 не було забезпечено права кредиторів боржника взяти участь у обговоренні його кандидатури, або ж запропонувати іншу, поряд з тим як його особа має важливе значення для реалізації відповідних прав та інтересів кредиторів у справі про банкрутство, а наявність у нього необхідних організаційних та технічних можливостей виконувати обов’язки розпорядника майна може вплинути на повноту задоволення відповідних кредиторських вимог та можливості відновлення платоспроможності боржника, збереження його як господарюючого суб’єкта.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ухвала господарського суду першої інстанції в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 належним чином не мотивована та  не обґрунтована.

Так, відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 28.01.2009 року № 4/69)

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону про банкрутство передбачено право комітету кредиторів запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Остаточне рішення щодо визначення кандидатури розпорядника майна та його призначення приймає суд першої інстанції, беручи до уваги всі пропозиції, досліджуючи професійні якості кандидатів на цю посаду та відсутність зацікавленості особи стосовно боржника і кредиторів.

При виборі кандидатури розпорядника майном боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов’язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»обов’язки (Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Таким чином, до уваги мають прийматися не лише обмеження на зайняття посади, встановлені ч. 5 ст. 13 Закону, але й інші обставини, що можуть вплинути на ефективність та об’єктивність розгляду справи про банкрутство, зокрема відсутність у кандидата досвіду роботи на великих господарюючих суб’єктах, проживання в іншій місцевості, незадовільна робота в якості арбітражного керуючого в інших справах про банкрутство, з огляду на що суд повинен надавати відповідну оцінку особистим та професійним якостям кандидата в ухвалі про призначення розпорядника майна.

Проте, місцевий господарський суд, призначаючи розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1 взагалі не надав оцінки його кандидатурі з позиції відповідності досвіду роботи та особистих якостей категорії складності даної справи.

Зокрема, судом першої інстанції не надано жодної оцінки наступним обставинам.

Як вбачається з наданої інформації про кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_1 (а.с. 89, т. 17), серед десяти справ про банкрутство, в яких він виконував повноваження арбітражного керуючого, у восьми з них він виступав у якості ліквідатора, та на дату підписання заяви про участь у справі про банкрутство призначений ліквідатором ще щодо трьох підприємств. Проте, необхідно зазначити, що наявність досвіду роботи саме у якості розпорядника майна має важливе значення, оскільки стадія розпорядження майном має свою специфіку та саме від ефективної діяльності розпорядника майна на даній стадії провадження у справі про банкрутство у великій мірі залежить подальший її хід з відповідним кінцевим результатом –збереженням підприємства боржника або його ліквідації.

Крім того, суд першої інстанції не дослідив показники роботи арбітражного керуючого в справах, де він виступав розпорядником майна або ліквідатором.

Також, не надано оцінки тій обставині, що згідно Ліцензії серії НОМЕР_1 від 30.12.2004 року, місце проживання фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, в той час як місцезнаходженням боржника є м. Полтава.

Поряд з наведеним, окремої уваги заслуговує те, що, як вбачається з Ліцензії серії НОМЕР_1 від 30.12.2004 року, строк її дії закінчується 29.12.2009 року.  

Зазначені обставини мають важливе значення для вирішення питання щодо затвердження кандидатури розпорядника майна, оскільки можуть виплинути на ефективність розгляду справи про банкрутство, у зв’язку з чим мають враховуватись судом першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 01.09.2009 року в частині призначення розпорядника майна винесена за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим підлягає скасуванню в даній частині.

Як вбачається з матеріалів апеляційних скарг, ухвала господарського суду Полтавської області від 01.09.2009 року оскаржується в частині призначення розпорядника майна, проте в їх прохальній частині скаржники просять скасувати зазначену ухвалу у повному обсязі.

Враховуючи, що чинним процесуальним законодавством не передбачено оскарження ухвал про відкладення розгляду справи, апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

  ПОСТАНОВИВ:

  1. Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Букрос»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Веданта ЛТД»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 01.09.2009 року у справі № 18/257 –задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 01.09.2009 року у справі № 18/257 в частині призначення розпорядником майна ВАТ БК «Букрос»ОСОБА_1 –скасувати.

 3. В зазначеній частині справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

  Головуючий суддя:                                                                              К.В. Тарасенко

 Судді:                                                                                                      Т.І. Разіна

                                                                                                                 Л.М. Шкурдова

  Дата відправки  04.12.09