Справа №11а-330-2006 р.                             Головуючий у 1-й інстанції Боймиструк СВ.

Категорія:ч.2 ст. 289 КК України                  Доповідач: Сачук В.І.

         УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Омельяненка В.І.                     Суддів : Сачука В.І., Гладкого СВ.                         за участю прокурора Корчак СА.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному 18 липня 2006 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду від 11 травня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель м. Рівне АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий 12 січня 2000 року Рівненським міським судом за ст.. 19 ч.2, ч.З ст. 140 КК України 1960 до позбавлення волі строком на три роки, засуджений

-   за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК до позбавлення волі строком на три роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 за проведення автотранспортної експертизи 42 гривні в прибуток держави.

Судом прийнято рішення по речових доказах.

Цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що в ніч з 10 на 11 грудня 2005 року, повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я, наніс водію ОСОБА_2 удари руками та ногами по тулубу, заволодів автомобілем ГАЗ 3110 д.н.з.НОМЕР_1 вартістю 18008 грн. 91 коп., який належить "СТОА Автосервіс" орендований потерпілим.

У поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1, не заперечуючи своєї вини у вчиненому і не оспорюючи кваліфікацію дій, покликається на суворість призначеного йому покарання і просить його пом'якшити. Зазначає, що суд не взяв до уваги сприяння в розкритті злочину, а також що потерпілий до нього ніяких претензій не має.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах. Докази, якими суд обґрунтував свій висновок про вчинення ним злочину є належними, допустимими, достатніми і достовірними та в апеляції не оскаржуються.

Злочинні дії ОСОБА_1   за ч.2 ст.289 КК України кваліфіковані правильно.

При обранні міри покарання ОСОБА_1, суд врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані, що характеризують його особу, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які покликається засуджений, і призначив йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 289 КК України .

Підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Вирок Рівненського міського суду від 11 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.