Справа № 22-2109 2006 р.                        Головуючий у 1 інстанції - Комлач О.Ф.

Категорія 40                                         Доповідач - Спірідонова Л.С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13 липня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Кіселика С.А.

Суддів- Суржика М.М., Спірідонової Л.С.

при секретарі - Напрюшкіній О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду від 7 червня 2006 р., -

ВСТАНОВИЛА;

25 січня 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Олександрівської центральної районної лікарні про скасування наказу №НОМЕР_1 про поновлення його на роботі.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що наказом №НОМЕР_2 його було звільнено з роботи лікаря-травматолога поліклінічного відділення райлікарні за п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Рішенням Олександрівського районного суду від 6 січня 2005 р. на роботі його поновлено.

Наказом №НОМЕР_1 він поновлений на посаді лікаря-травматолога, але цей наказ вважає незаконним, оскільки до робочого місця він не був допущений. Вважає, що адміністрація лікарні діяла неправомірно і такий наказ потрібно було видати лише 17 січня 2005 р. після складання акта державним виконавцем.

Просив наказ №НОМЕР_1 визнати недійсним і скасувати як такий, що виданий до поновлення його на роботі.

Рішенням Олександрівського районного суду від 7 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд прийшов до висновку, що адміністрація діяла в межах закону, оскільки відповідно до ч.1 п.4 ст.217 ЦПК України (в ред. 1963 р.) рішення суду про поновлення на роботі підлягають негайному виконанню.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд у зв'язку з новими обставинами, якими є факт незаконного направлення його на обстеження в обласну психіатричну лікарню, про що зазначено в п.З наказу №НОМЕР_1.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що підстав для задоволення скарги немає.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Олександрівського районного суду від 6 січня 2005 року позивача було поновлено на роботі лікаря-травматолога поліклінічного відділення Олександрівської центральної районної лікарні. При цьому в резолютивній частині рішення зазначено, що рішення в частині поновлення та стягнення середньомісячної зарплати за час вимушеного прогулу підлягають негайному виконанню, що відповідає вимогам ч.5 ст.235 КЗпП України та ч.1 п.4 ст.217 ЦПК України (в ред.. 1963 р.), що діяла на той час.

Як встановлено в судовому засіданні заробітна плата позивачеві почала нараховуватись з моменту видачі наказу, а тому вважати, що дана обставина якимось чином ущемляє права позивача підстав немає, сам позивач про це не зазначає.

Доводи ОСОБА_1 про скасування рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами колегія суддів до уваги прийняти не може, оскільки дані питання можуть розглядатись в іншому провадженні за правилами глави 4 ЦПК України, що набрав чинності з 1.09.2005 року.

При цьому судова колегія зазначає, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2005 року рішення Олександрівського райсуду від 6 січня 2005 року скасоване з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 17 квітня 2006 р. рішення Апеляційного суду залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке привело або могло б привести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду від 7 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.