ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2009 року справа № 2а-15068/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Букіна Л.Є.
при секретарі судового засідання: Росітюк Є.В.
за участю представника позивача: Рубан О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Апостолівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13 листопада 2009р. надійшов адміністративний позов Апостолівського районного центру, в якому позивач просить стягнути з відповідача кошти, виплачені як незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 3925,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач отримував від Апостолівського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю, не маючи на це право, оскільки на момент отримання допомоги він був головою фермерського господарства. Заборгованість відповідача складає 3925,79 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Представник позивача пояснив, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 при реєстрації в службі зайнятості не повідомив про те що він головою фермерського господарства, згідно п.п. "б" п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» він не міг бути визнаним безробітним, а тому отримував матеріальне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» безпідставно та незаконно.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, надав суду заперечення на позов та клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач позов не визнав, у запереченнях на позов зазначив, що допомогу він отримував правомірно, неправдивих відомостей не подавав, вважає, що позивач повинен був при прийнятті рішення про надання відповідачу статусу безробітного перевірити чи є відповідач головою фермерського господарства, чи ні, і тому вини відповідача у тому, що позивач неправомірно нараховував допомогу, немає.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 20.12.2005 року наказом № НТ051220 Апостолівського РЦЗ відповідно до пп. 2 п. 17 Положення про порядок реєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року №578, відповідачу за його особистою заявою надано статус безробітного.
Наказом Апостолівського РЦЗ від 09.10.2006 р. № НТ 061009 з 09.10.2009 року відповідача знято з обліку як безробітного в зв’язку з його працевлаштуванням за направленням Апостолівським РЦЗ.
Перебуваючи на обліку в Апостолівському РЦЗ як безробітний, відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 4925, 79 грн.
Апостоловським РЦЗ 07.02.2009 року проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено відповідний акт від 07.02.2009 року № 18.
Перевіркою встановлено, що відповідно до статуту ФГ «Десна», який зареєстровано 13 вересня 2005 року в Апостолівській районній державній адміністрації, відповідач в період перебування на обліку в Апостолівському РЦЗ як шукаючий роботу та в подальшому після отримання статусу безробітного являвся засновником (головою) ФГ «Десна».
Відповідно до листа державного реєстратора Апостолівської районної державної адміністрації від 09.11.2009 р. № 580 (а.с.17) відповідач в період перебування на обліку в Апостолівському РЦЗ як шукаючий роботу та в подальшому після отримання статусу безробітного був засновником (головою) ФГ «Десна».
Директором Апостолівського РЦЗ видано наказ № 28 від 10.02.2009 року (а.с.19), щодо вжиття заходів по поверненню коштів в сумі 4925, 79 грн., виплачених відповідачу як допомога по безробіттю у зв’язку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, копію якого відповідач отримав 12.02.2009 року.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач наказ про вжиття заходів про стягнення боргу не оскаржував.
ОСОБА_2 07.02.2009 року подав заяву до Апостолівського районного центру зайнятості, в якій він зобов'язався добровільно повернути незаконно отримані кошти протягом трьох місяців.
Відповідач сплатив частково суму боргу в розмірі 1000 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.21), залишаються несплаченими 3925, 79 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.
Відповідно до вимог пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітні» для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пп. «б» п. 3 ст. 1 Закону України « Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що позивач, при наданні відповідачу статусу безробітного не перевірив, чи був відповідач фермером на момент реєстрації, чи ні, не витребував від відповідача довідки, що на час звернення до центру зайнятості він припинив членство в фермерському господарстві, оскільки ОСОБА_2 20.12.2005 року подав до Апостолівського районного центру зайнятості заяву для надання йому статусу безробітного, у який указав, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності і не займається трудовою діяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача щодо пропуску позивачем строків звернення до суду, оскільки такий термін обчислюється з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, тобто з лютого 2009 року.
Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав для стягнення незаконно отриманих сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов – задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Апостолівського районного центру зайнятості кошти, виплачені як незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 3925, 79 грн. (три тисячі дев’ятсот двадцять п’ять грн. 79 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 28.12.2009р.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна