КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   22-а-32063/08                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Федчук В.В.  

Суддя-доповідач:  Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"03" листопада 2009 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:     

            головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

            суддів:                                                                          Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

            при секретарі:                                                              Іващенко О.Р.,  

            розглянувши апеляційну скаргу позивача – ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тульчинської районної державної адміністрації про визнання розпорядження незаконним, поновлення на роботі, -

                                                                 В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним  позовом до Тульчинської районної державної адміністрації про визнання розпорядження незаконним, поновлення на роботі.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року у задоволенні позову - відмовлено.

          На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.

     Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 17 КАСУ вирішення спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби віднесено до компетенції адміністративних судів.

      У пункті 15 ч. 1 ст. 3 КАСУ наведено визначення терміну "публічна служба", що вживається в цьому Кодексі, - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади АРК, органах місцевого самоврядування.

   Судом першої інстанції встановлено, що 15.08.2007 р. №44 р-к за розпорядженням голови Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_2 було застосовано дисциплінарне стягнення згідно ст. ст. 5, 14 Закону України «Про державну службу».

   Так, 03.09.2007 р. №52р-к за розпорядженням голови Тульчинської РДА ОСОБА_2 звільнено за неналежне виконання службових обов'язків, вчинених дій, які негативно впливають на репутацію службовця та перешкоджають нормальному функціонуванню окремих підрозділів державного органу згідно ст. ст. 5, 14 Закону України «Про державну службу».

   Крім того, 03.09.2007 р. згідно протоколу №5 на засіданні профспілкової організації працівників» райдержадміністрації: голови ОСОБА_3, члени профкому ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, складено акт про надання згоди профкому на звільнення з роботи ОСОБА_2 - головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами відділу правового та кадрового забезпечення апарату райдержадміністрації згідно п.2, 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу", рішення прийнято одноголосно, в результаті чого з боку запрошеного ОСОБА_2 було допущено ряд образливих висловлювань в адресу членів профкому, які принижують честь та гідність державного службовця. На зауваження про дотримання етики державного службовця реагував зневажливо, в грубій формі.

Відповідно ст. 5 Закону України "Про державну службу" державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

   Згідно  ст. 14  Закону України  «Про державну  службу»  дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових  обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

     Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні знайшли підтвердження факти неналежного виконання ОСОБА_2 покладених на нього службових обов'язків. В зв'язку з чим, в судове засідання були залучені свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_3, які в свою чергу зауважили та підтвердили, що ОСОБА_2., нехтуючи етикою державного службовця, неетично, грубо поводився з працівниками апарату райдержадміністрації, виходив з нарад самовільно-без дозволу, на зауваження керівництва реагував грубо, некоректно висловлювався нецензурними словами. Після притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 не відреагував належним чином, продовжував здійснювати порушення обмежень пов'язаних із проходженням державної служби, перебуваючи на робочому місці позивач вів приватні розмови.

    Згідно Наказу Головного управління Державної служби України №58 від 23.10.2000 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2000р. за №783/3004 «Про затвердження загальних правил поведінки державного службовця, настає підстава для застосування до них дисциплінарних стягнень, передбачених дисциплінарних стягнень, передбачених Кодексів законів про працю України, а також Закону України «Про державну службу».

  Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та безпідставним, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

    Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

                                                                    У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу позивача –  ОСОБА_2  - залишити без задоволення.

          Постанову  Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року - залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий – суддя:                                                                                    Я.С. Мамчур

Судді:                                                                                                          М.П. Зайцев

                                                                                                      В.Г. Усенко

Ухвалу складено у повному обсязі 05.11.2009.