14.11.2011

                                                                                                                            Справа № 2- 1072                                                                                                                                 

                                                                                                                             2011 р.                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

14 листопада 2011 року    Старобільський районний суд    Луганської області

                     у складі головуючого судді                   Зайцева Л.М.,

                                             при секретарі                   Кустовій О.О.,

                       за участі позивача                 ОСОБА_1,

            відповідача                 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в  м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,  у якому просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі  430 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., та повернення  судових витрат в сумі 171 грн.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 08.09.2011 року о 7 годині 30 хвилин на вул.Набережна в с.Підгорівка Старобільського району відповідач образив його нецензурними словами, а коли він хотів вияснити з ним відносини, то відповідач в результаті хулиганських дій каменем розбив заднє скло на його автомобілі НОМЕР_1, у зв’язку з чим він купив заднє скло на атомобіль вартістю 350 грн.  і сплатив за його установку 80 грн. Крім того, йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 1 000 грн. Моральна шкода виражається в тому, що  він переніс стрес, внаслідок пошкодження автомобіля, що позбавило його користуватися певний час автомобілем, змінився ритм його життя, погіршився стан його здоров’я.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі і підтвердив доводи, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позов в частині стягнення матеріальної шкоди  визнав частково, а в частині стягненя моральної шкоди не визнав і  пояснив, що він дійсно разбив заднє скло автомобіля позивача, але ні каменем, а своїм тілом, коли позивач почав рухатися назад, а він хотів його зупинити.

Вислухавши пояснення  сторін,  допитавши свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов є  обґрунтованим і таким, що підлягає  повному задоволенню  з наступних підстав:

Свідок  ОСОБА_3 (батько позивача) пояснив суду, що в той день йому подзвонив син (позивач) і повідомив,  що йому розбили скло на автомобілі. Він приїхав на місце і побачив розбите скло на автомобілі сина. Син і відповідач сварилися. Потім  він викликав ДАІ.

Пояснення свідка ОСОБА_3 у суду сумніву не викликають,  оскільки підтверджуються іншими доказами по справі.

Свідок  ОСОБА_4 пояснила суду, що вона бачил 05.10.2011 року. як автомобіль ВАЗ-2115 повільно проїзджав біля будинку  позивача і було видно руку з фотоапаратом, який був направлений на автомобіль позивача. Водія вона не бачила.  Що було 08.09.2011 року, вона не бачила.

Пояснення свідка ОСОБА_4 у суду сумніву не викликають, оскільки в судовому засіданні відповідач підтвердив, що він після вказаних в позові подій дійсно фотографував біля будинку позивача.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що між позивачем і відповідачем виникла сварка, Потім позивач хотів поїхати, а  ОСОБА_2 не хотів його відпускати і став позаду автомобілю. Позивач сказав ОСОБА_2: «Я тебе задавлю»і почав різко рухатися назад. У ОСОБА_2 був камінь в руці. При русі автомобіля назад ОСОБА_2 уперся в автомобіль з каменем в руці і розбив скло. Потім з’явився батько позивача і викликали міліцію.

Пояснення свідка ОСОБА_5 у суду в цілому сумніву не викликають,  оскільки підтверджуються іншими доказами по справі. Але його пояснення стосовно того, що позивач сказав ОСОБА_2: «Я тебе задавлю», суд до уваги не приймає, оскільки ці його пояснення протиречать іншим доказам, а саме поясненням свідка ОСОБА_6 Крім того, позивач ОСОБА_1 це категорично заперечує.

Свідок  ОСОБА_6 пояснив в судовому засіданні, що в той день він почув шум у своєму дворі і вийшов у двір. Він побачив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 деруться і разом з своїм сином  вони вигнали їх з свого двору. Але вони продовжували сваритися біля двору. Потім ОСОБА_1 став на автомобілі здавати назад, а ОСОБА_2 став позаду автомобілю. І коли автомобіль здавав назад разбилося скло. Він не бачив у руці  ОСОБА_2 камінь, але коли приїхала міліція він бачив камінь в салоні автомобіля ОСОБА_1. Він не чув, щоб ОСОБА_1 говорив ОСОБА_2: «Я тебе задавлю».

Пояснення свідка ОСОБА_6 у суду сумніву не викликають, оскільки він є незацікавленою особою і бачив усі події.

З довідки Старобільської ДАІ вбачається, що 08.09.2011 року на пров.Набережному в с.Підгорівка в результаті хуліганських дій було розбито скло автомобіля НОМЕР_2, належний ОСОБА_1  (а.с.7).

Згідно копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.09.2011 року 08.09.2011 року в с.Підгорівка на вул. Набережна ОСОБА_2 при конфлікті з ОСОБА_1 пошкодив заднє лобове скло автомобіля ОСОБА_1 ВАЗ-2109 державний номе ВВ 51 64 ВХ.  (а.с10).

Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу свідчить про те, що власником автомобілю НОМЕР_3 є позивач ОСОБА_1 (а.с.12).

Товарний чек підтверджує вартість скла на автомобіль –350 грн. (а.с.13).

Заказ-наряд від 08.09.2011 року свідчить про те, що ОСОБА_1 заплатив за установку скла 80 грн. (а.с.14).

Копії фотографій підтверджують, що заднє скло автомобіля позивача було розбито. (а.с.15).

З дослідженого в судовому засіданні матеріалу №2742 про відмову у порушенні кримінальної справи вбачається, що в результаті  сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, яка мала місце 08.09.2011 року о 7 годині 30 хвилин на вул.Набережна в с.Підгорівка ОСОБА_7 каменем розбив заднє скло автомобілю ОСОБА_1  Про розбивання скла саме каменем свідчить те, що у салоні авмобілю, який належить ОСОБА_1 був знайдений камінь, що підтверджується  протоколом огляду місця події і фото таблицею до нього, з якої видно пошкоджене скло. А також це підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_2, які є в цьому матеріалі.

Крім того, з пояснень свідка  ОСОБА_5 у судовому засіданні, у ОСОБА_2 був камінь в руці.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 дійсно розбив заднє скло автомобіля, який належить позивачу ОСОБА_1 і спричинив йому матеріальну шкоду в розмірі 430 грн. (350 грн.+80 грн.).

Ст.41 Конституції України  гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також передбачено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цівільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, - майнова шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов в частині відшкодування майнової шкоди підлягає повному задоволенню, оскільки майнова шкода позивачу спричинена протиправними діями відповідача.

Відповідач у суді не довів, що шкода спричинена не з його вини.

Крім того, суд вважає, що позивачу діями відповідача спричинена моральна шкода, оскільки він душевно страждав у зв’язку з протиправними діями відповідача. Моральна шкода виражається в тому, що  він переніс стрес, внаслідок пошкодження автомобіля, що позбавило його користуватися певний час автомобілем, змінився ритм його життя, погіршився стан його здоров’я.  

Погіршення стану здоров’я позивача  підтверджується довідкою Старобільської центральної районної поліклиники, відповідно до якої ОСОБА_1 09.09.2011 року звертався до лікаря на погіршення стану здоров’я у зв’язку зі стресовою ситуацією 08.09.2011 року.

А тому моральна шкода повинна бути йому відшкодована відповідачем відповідно до вимог ст.ст.23, 1167 ЦК України.

Моральну шкоду суд оцінює у 1 000 грн. Вказана сума моральної шкоди буде відповідати принципу розумності і справедливості.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що він скло розбив своїм тілом, а ні каменем і що є і вина позивача, оскільки ці його ствердження  спростовуються іншими доказами по справі.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача  понесені ним судові витрати в розмірі 171 грн.

На підставі ст.ст.15,16, 22, 23, 1166-1167 ЦК  України, керуючись     ст.ст. 10-11, 88,  209-210, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 430 гривень,  моральну (немайнову шкоду) в розмірі 1 000 (одну  тисячу)  грн., а також повернення судових витрат в розмірі 171 гривень, а всього 1 601 (одну  тисячу шістьсот одну) гривню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                              Л.М.Зайцев