Справа №22-1762/2006 Категорія 44

Рішення постановлено під головуванням судді Стасюка М.І. Доповідач : Оніщук В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 червня 2006 року                                                               місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого:   Оніщука В.В.

суддів:            Щолокової О.В., Івашука В.А.

при секретарі: Торбасюк О.І.,

за участю ОСОБА_1, представника КП Хмільницької ЖЕК -Лісіцина В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03.05.2006 року по справі за позовом КП Хмільницької ЖЕК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -

встановила:

У березні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що за період з 01.09.2003 року по 01.03.2006 року КП Хмільницькою ЖЕК відповідачу надавались послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території відповідно до укладеного між ними договору, однак надані послуги відповідач не оплатив, що призвело до виникнення заборгованості і тому просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 449,52 грн.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03.05.2006 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, через неповноту з'ясування судом обставин по справі, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за обслуговування будинку, комунальні та інші послуги, які він отримав і тому заявлені позивачем вимоги є обгрунтованими.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює..

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 і обслуговування вказаного будинку проводиться КП Хмільницькою ЖЕК.

Згідно договору про участь у витратах на утримання будинку та при будинкової території від 15.05.1994 року, укладеного між сторонами по справі, позивач зобов'язаний виконувати роботи по утриманню будинку та прибудинкової території, а відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року за №572, власники жилих приміщень зобов'язані проводити за власні кошти ремонт квартири і своєчасно вносити плату за обслуговування будинків, комунальні та інші послуги.

З матеріалів справи видно, що КП Хмільницькою ЖЕК в період 01.09.2003 року по 01.03.2006 року відповідачу надавались послуги по утриманню житлового будинку і прибудинкової території, плата за які останнім не була внесена і що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 449,52 грн.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний оплатити надані йому послуги ї що відповідно позовні вимоги є обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постановлене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304,307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03.05.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.