Справа № 11-а-622-2006 р.                 Головуючий у І інстанції: Бабич О.П.

Категорія: ч.1 ст.296 КК України       Доповідач: Палічук А.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2006 року колегія суддів Судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Драного О. П.

суддів - Палічука А.О., Ізрайлова А.А.

з участю прокурора - Черниш Г.Р.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Бобринецького району на вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2006 року, яким

ОСОБА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, такий, що не має судимості в порядку ст. 89 КК України

засуджений за ч.1 ст.296 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75,76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням, Іспитовим строком 1 рік, з зобов'язанням його періодично з'являтися в органи кримінально - виконавчої системи для реєстрації та не змінювати місце проживання без дозволу цього органу.

Суд визнав винним ОСОБА_1 в тому, що він 16 листопада 2005 року о 16 год. ЗО хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому по АДРЕСА_1, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ображаючи обслуговуючий персонал магазину грубою нецензурною лайкою, що супроводжувалося особливою зухвалістю, перевертаючи оглядові вітрини з продовольчим товаром, та, кидаючи в них, пляшками зі спиртним,  спричинив матеріальні збитки Бобринецькому РСТ «Міськоопторгу» на загальну суму 1 435 грн. 22 коп., наслідком чого було тимчасове припинення нормальної діяльності магазину.

В апеляції помічник прокурора Бобринецького району просить вирок суду скасувати в зв'[язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а справу направити на новий судовий розгляд, вказуючи при цьому на те, що суд необгрунтовано застосував до засудженого ст.75 КК України, оскільки останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак належних висновків для себе не зробив, продовжив злочинну діяльність, що свідчить про соціальну нестійкість особи, а також про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1, який просив вирок залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення, при цьому пояснив, що у скоєному він щиро розкаявся, повністю відшкодував матеріальні збитки, має на утриманні малолітню дитину та двох престарілих батьків, які потребують його допомоги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_1 в скоєному злочині відповідає фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів та ґрунтується на зібраних у справі доказах, і, зокрема, його показах, де він повністю визнав свою вину та детально розповів про обставини скоєння ним злочину, актом недостачі та довідками про вартість пошкодженого майна, висновком судово-товарознавчої експертизи щодо вартості пошкодженого майна, даними протоколів слідчих дій: протоколом огляду місця події від І6.11.2005 року, протоколами відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також іншими матеріалами справи.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, кваліфіковано правильно.

При призначенні міри покарання засудженому суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який кримінальним законом віднесено до категорії невеликої тяжкості, обставини справи, пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність: його щире розкаяння у скоєному, добровільно відшкодував заподіяні збитки, дані про його особу, те, що за місцем проживання він характеризується позитивно, має постійне місце проживання, проживає в сім'ї, де на його утриманні знаходиться малолітня дитина, а також престарілі батьки, які потребують його допомоги, призначивши йому покарання згідно скоєного.

Підстав для незастосування до засудженого ОСОБА_1 ст. 75 КК України колегія суддів під час перевірки доводів апеляції не знаходить, в зв'язку з чим доводи прокурора, викладені в ній, задоволенню не підлягають по викладених вище підставах.

Разом з тим, під час перевірки кримінальної справи в порядку ст.365 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне виключити із вступної частини обвинувального вироку вказівку суду на те, що ОСОБА_1 був раніше судимий, оскільки він в силу ч.1 ст. 89 КК України визнається "таким, що не має судимості".

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Бобринецького району залишити без задоволення, а вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2006 року стосовноОСОБА_1 - без змін.

В порядку ст.365 КК України виключити із вступної частини вироку Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2006 року стосовноОСОБА_1 вказівку суду про наявність

судимості.