Справа №539/3151/18

Провадження №3/539/691/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   5 вересня 2018 року                                                                                                   м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Грузман Т.В. розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшли від старшого державного виконавця   Лубенського міськрайонного відділу  Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2,

      за вчинення адміністравтиного правопорушення передбаченого ст. 183-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2018 до Лубенського міськрайонного суду  надійшли  матеріали адміністративної справи, складеної старшим державним виконавцем  Лубенського міськрайонного відділу  Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183-1 КУпАП.

За змістом протоколу № 121 від 10.08.2018 зазначено, що вказана особа не сплатила аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред»явлення виконавчого документа до виконання ч.12 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», що полягає в наявності заборгованості сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.

Старшим державним виконавцем до протоколу надано реєстр про відправлення поштової кореспонденції від 15.08.2018 року згідно, якого встановлено, що на адресу правопорушника направлено  певне поштове відправлення.  Постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2012 року, копія виконавчого листа по справі № 2-1596/2005 та довідка-розрахунок, якою доводиться наявність боргу ОСОБА_1 станом на 01.08.2018 року загальною сумою 64 687,64 грн.

Суддя попередньо розглянувши адміністративний протокол та додані до нього докази, вважає, що існують підстави для його повернення до органу, який його склав через нижчезазначені обставини.

Відповідно до  ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі зазначається суть вчиненого правопорушення. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що протокол підписується особою відносно, якої його складено. Згідно частини 3 ст. 256 КУпАП при розгляді протоколу особа, відносно якої він складається, має право подати  пояснення і зауваження відносно його змісту, а також може викласти мотиви відмови у підписанні протоколу.

Всупереч вказаній статті, старшим державним виконавцем не надано суду доказів того, що особа, яка вчинила вказане правопорушення викликалась на розгляд такого протоколу та у подальшому ознайомлена з його змістом. Реєстр поштової кореспонденції від 15.08.2018 року не свідчить про дотримання особою, що склала протокол,  положень ст. 256 КУпАП.

Відносно викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне наголосити на слідуючому.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв»язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

Згідно  рішення ЄСПЛ  у справі  «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»),заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року  «Про практику застосування судами України  законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації  транспорту, а також про адміністративні   правопорушення на транспорті» визнано правильною  практику  тих  суддів,  які вмотивованими постановами    повертають    протоколи     про     адміністративніправопорушення,  складені  не уповноваженою на те посадовою особою

або без додержання вимог ст.  256 КпАП,  відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що матеріали та протокол про адміністративне правопорушення слід повернути органу, який його склав, для уточнення фабули правопорушення та надання суду доказів того, що правопорушник  викликався для складення адміністративного протоколу. Фабулу правопорушення слід викладати так, щоб було зрозуміло, які конкретно дії правопорушника містять склад адміністративного правопорушення визначеного ст. 183-1 КУпАП, за рішенням якого суду відкрито виконавче провадження, дані особи на користь якої стягуються аліменти, їх розмір, відомості про дитину, для забезпечення інтересів якої мають сплачуватися аліменти,  за який період правопорушник має борг, який  розмір боргу по аліментним платежам становить заборгованість за 6 місяців та інші дані, які є необхідними для прийняття об»єктивного та обгрунтованого рішення по справі. 

Окрім вказаного, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 року, який набрав чинності з 28.08.2018 року,   стаття 183-1 КУпАП  викладена  таким чином, що  дії правопорушника мають кваліфікуватися за різними частинами даної статті, при складанні протоколів вказана норма державним виконавцем має бути обов»язково врахована.

       Керуючись ст. ст. 7, 256, 245, 278 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Повернути протокол та матеріали, які до нього прикладено,  по  справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183-1 КУпАП до Лубенського міськрайонного відділу  Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області для належного  дооформлення на виконання вимог ст. 256 КУпАП.

  Суддя                                                                                             Т.В.Грузман