Справа №22ц-41/2010
Категорія – цивільна Головуючий у першій інстанції – Требух Н.В.
Доповідач – Заболотний В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 січня 2010 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Литвиненко І.В.
суддів - Заболотного В.М., Скрипки А.А.
при секретарі - Коваленко Ю.В.
з участю - представника позивача ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Ерсте Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2009 року позовні вимоги ВАТ „Ерсте Банк” задоволено. Суд прийшов до висновку, що відповідачі належним чином не виконуюють свої зобов’язання по поверненню кредиту, в зв’язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначене рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що відповідно до кредитного договору банк повинен був відкрити рахунок для зарахування грошових коштів, але кошти відповідач отримав через касу банку без відкриття такого рахунку, тобто поза договірними відносинами, а тому відсутні підстави нарахування відсотків та пені. Крім того, справу розглянуто з порушенням правил підсудності, оскільки на момент звернення позивача до суду ОСОБА_4 проживав на території Новозаводського району м. Чернігова, але судом відхилено клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до належного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що 19 грудня 2007 року між ВАТ „Ерсте Банк” та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №014/1349/2/08077, за яким останньому, на підставі заяви на видачу готівки №26201 від 20.12.2007 року та меморіального валютного ордеру від 20.12.2007 року, було надано кредит на суму 128 000 доларів США строком до 17 грудня 2027 року, зі сплатою 11,5% річних за користування кредитними коштами (а.с.6-8, 18, 88).
Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 19 грудня 2007 року між ВАТ „Ерсте Банк”, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені договори поруки (а.с.19-24).
Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як вбачається з розрахунку ВАТ „Ерсте Банк”, ОСОБА_4 належним чином зобов’язань за кредитним договором не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість по кредиту в сумі 4255,99 дол. США, заборгованість по відсотках 9847,15 дол. США. Розмір пені по кредиту становить 4196,03 доларів США. Розмір пені по відсотках становить 7692,92 доларів США. Загальна сума заборгованості за тілом кредиту становить 122121,62 доларів США (а.с.47-49).
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Відповідно до п.п. 1.2, 3.5.2 договорів поруки поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, пені та інших платежів. У випадку невиконання Позичальником обов’язків за кредитним договором, Позичальник і Поручителі відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором не виконав, що є підставою для повернення всієї суми кредиту, а суму заборговності необхідно стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, як позичальника за кредитним договором, та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є поручителями.
Доводи апелянта про те, що відповідно до кредитного договору банк повинен був відкрити рахунок для зарахування грошових коштів, але кошти ОСОБА_4 отримав через касу банку без відкриття такого рахунку, тобто поза договірними відносинами, а тому відсутні підстави нарахування відсотків та пені, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відповідач отримав кредит в касі банківської установи, але з відкритого по кредитному договору рахунку, та проводив оплату кредиту та відсотків на відкриті ним рахунки, що підтверджується заявами на переказ готівки.
Доводи апелянта про те, що справу розглянуто з порушенням правил підсудності, апеляційний суд також не може взяти до уваги, оскільки ці обставини не є підставою для скасування судового рішення, так як заявлені позовні вимоги не належать до позовних вимог, які мають розглядатися за правилами виключної підсудності.
В той же час, відповідно до ст.524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одинці України – гривні.
Відповідно до ст.533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Оскільки суд стягнув з відповідачів заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті – 131968,77 доларів США, то необхідно зазначити гривневий еквівалент заборгованості станом на момент ухвалення рішення, тобто на 26 жовтня 2009 року, що становить 1 055 466 грн. 20коп.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а саме з зазначенням стягнення з відповідачів заборгованості в гривневому еквіваленті. В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 524, 533 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2009 року – змінити, стягнувши солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ВАТ „Ерсте Банк” заборгованість за кредитним договором №014/1349/2/08077 від 19 грудня 2007 року в розмірі 131968,77 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1 055 486грн. 20коп.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: