Справа № 22-1919/2009 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Горегляд О.І.
Категорія :57 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесова Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Кузнецовського міського суду від 27 жовтня 2009 року в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії та рішення посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції по виконанню рішень Кузнецовського міського суду від 07 грудня 1994 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, та від 05 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Кузнецовського міського суду від 27 жовтня 2009 року скаргу ОСОБА_4 на дії та рішення посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції по виконанню рішень Кузнецовського міського суду від 07 грудня 1994 року та від 05 червня 2007 року задоволено частково.
Визнано неправомірними рішення та дії посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції по зупиненню 28 серпня 2008 року виконавчих проваджень по примусовому виконанню рішень Кузнецовського міського суду Рівненської області від 07 грудня 1994 року і від 05 червня 2007 року.
Зобов’язано посадових осіб (державних виконавців) Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції поновити з 28 серпня 2008 року виконавчі провадження по примусовому виконанню рішень Кузнецовського міського суду Рівненської області від 07 грудня 1994 року і від 05 червня 2007 року.
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії та рішення посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів відмовлено за безпідставністю.
В поданій на ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на її незаконність, оскільки суд порушив норми процесуального права. Зокрема, після відкриття провадження суд не надіслав їй ухвалу про відкриття провадження та копію скарги ОСОБА_4 Копія вказаної скарги була їй видані лише після повторного звернення до суду 21 жовтня 2009 року, проте копія ухвали про відкриття провадження у справі їй надіслана так і не була.
Крім того, на момент розгляду скарги вже відпали обставини, які засвідчують обов’язок ОСОБА_3 платити аліменти на дитину, так як заборгованість за аліментами практично погашена, що підтверджується довідками з пенсійного фонду. Також, суд не врахував, що ОСОБА_5, 1989 року народження є повнолітньою та має змогу самостійно бути учасником цивільних правовідносин.
Просить ухвалу скасувати.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги суд першої інстанції правильно виходив з того, що державні виконавці відділу ДВС 28 серпня 2009 року не мали підстав для зупинення виконавчих проваджень і не мали права відзивати виконавчі листи з виконання, оскільки на момент звернення опікуна ОСОБА_3 – ОСОБА_2 до відділу ДВС із заявою про припинення стягнення аліментів, та станом на 28 серпня 2008 року, в момент прийняття постанов про зупинення виконавчих проваджень, опікун відносно недієздатної особи – боржника ОСОБА_3 вже був призначений судом і про цей факт було відомо державним виконавцям при прийнятті таких рішень із судового рішення та із заяви самого опікуна.
На підтвердження такого висновку в ухвалі наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд.
Посилання в скарзі на ті обставини, що суд після відкриття провадження в справі не надіслав ОСОБА_2 ухвалу про відкриття провадження та копію скарги ОСОБА_4 самі по собі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни ухвали, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, а дані обставини відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що на момент розгляду скарги вже відпали обставини, які засвідчують обов’язок ОСОБА_3 платити аліменти на дитину, так як заборгованість за аліментами практично погашена не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів на підтвердження цього ОСОБА_2 не надала та судом їх не здобуто.
Враховуючи, що ухвала постановлена з дотриманням вимог Закону, колегія суддів, не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Кузнецовського міського суду від 27 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :