Справа № 22-2351/2009 Головуючий у 1-й інстанції: Годованець І.А.
Категорія: 56 Доповідач: Белінська І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Белінської І.М. – головуючої,
Гайсюка О.В., Чорнобривець О.С.,-
при секретареві – Пітель Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Устинівського районного суду від 25 серпня 2009 року в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_5 про звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, державного виконавця Баранова В.П. про визнання права на майно та звільнення його з-під арешту.
Зазначав, що 18.06.2009 року державним виконавцем ВДВС Устинівського районного управління юстиції на виконання виконавчого листа провадився опис майна боржника ОСОБА_6. Проте, до акту опису та арешту майна було включено і майно, яке за договором купівлі-продажу від 16.05.2009 року належить на праві власності особисто йому (позивачу).
Ухвалою суду від 21.07.2009 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено боржника ОСОБА_6
Ухвалою суду від 3.08.2009 року до участі в справі у тому ж процесуальному статусі залучено державного виконавця ВДВС Долинського РУЮ.
Рішенням Устинівського районного суду від 25 серпня 2009 року ОСОБА_4 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та цивільного процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила, що вона підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем факту належності йому спірного майна на праві власності.
Такий висновок грунтується на належній оцінці наданих позивачем доказів, правильному застосуванні норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини.
Встановлено, що 18.06.2009 року державним виконавцем ВДВС Устинівського РУЮ Барановим В.П. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-168, виданого 19.09.2007 року Устинівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 38 047 грн. був здійснений опис та арешт майна боржника. З акту опису та арешту майна вбачається, що боржник висловив зауваження щодо дій державного виконавця, які занесені до акту, проте, зауважень щодо належності частини описаного майна, яке є предметом цього спору, ОСОБА_4, не заявив. Доказів того, що це питання боржник порушував у скарзі на дії державного виконавця, до суду не надавалось.
Відповідно до ч.1ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Наданий позивачем договір купівлі-продажу спірного майна, укладений у письмовій формі (а.с.4), не є безспірним доказом належності йому цього майна із заявлених ним підстав, оскільки він (договір), зокрема, не містить усіх істотних умов, що відповідно до ст.655 ЦК України визначають зміст договору купівлі-продажу, а саме ціни майна, яку сплатив покупець продавцю, а отже, не може вважатися укладеним з огляду на положення ч.1ст.638 ЦК України. Крім того, на час проведення опису спірне майно знаходилось у продавця.
За таких обставин, суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами та третіми особами доказів, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, обґрунтовано відмовив в задоволенні позову через недоведеність позовних вимог. Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи не спростовують висновку суду про недоведеність позивачем своїх позовних вимог про визнання права власності на спірне майно навіть за умови відсутності арешту на спірне майно на час укладання договору купівлі-продажу.
У справах про визнання права на майно та про звільнення цього майна з-під арешту боржник, як і особа, в інтересах якої накладено арешт, мають бути залучені до участі в справі в якості відповідачів. ОСОБА_6, боржник, приймав участь у справі в якості третьої особи на стороні позивача, що є порушенням норм цивільного процесуального права, однак, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції він не заявив клопотання про залучення його до справи у належному процесуальному статусі, рішення суду в апеляційному порядку не оскаржив – зазначене порушення судом норм процесуального права не можна визнати таким, що призвело до ухвалення неправильного рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм цивільно-процесуального права відносно державного виконавця не підлягають задоволенню, оскільки державний виконавець Баранов В.П. рішення не оскаржив.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Устинівського районного суду від 25 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили,
ГОЛОВУЮЧА:
СУДДІ: