Справа № 22-2740/2009                     Головуючий у 1-й інстанції: Льон С.М.

Категорія: 27                                       Доповідач: Белінська І.М.

                                            УХВАЛА                            

                                  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

               24 грудня 2009 року            Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

               Белінської І.М. – головуючої,

               Гайсюка О.В.,

               Спірідонової Л.С.,

при секретареві - Пітель Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на додаткове рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 23 жовтня 2009 року в цивільній справі за її позовом до ВАТ “Перший інвестиційний банк” в особі його Кіровоградського відділення №1 про розірвання договору банківського вкладу, повернення суми банківського вкладу та про відшкодування збитків,

                                       ВСТАНОВИЛА:

              Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 2 червня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ВАТ “Перший інвестиційний банк” про розірвання договору банківського вкладу, про повернення суми банківського вкладу та про відшкодування упущеної вигоди, а саме: розірвано договір банківського вкладу №04/35 1к “А” від 18.12.2007 року, з відповідача на користь позивачки стягнуто суму депозитного вкладу – 25 800 гривень; вирішене питання розподілу судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

            Додатковим рішенням від 23 жовтня 2009 року, ухваленим за заявою відповідача, суд виклав третій абзац свого рішення ( щодо стягнення з відповідача на користь позивачки суми банківського вкладу 25 800 гривень) у такій редакції: “Стягнути з ВАТ “Перший інвестиційний банк” на користь ОСОБА_4 суму депозитного вкладу за договором строкового банківського вкладу №04/35 1к”А” від 18.12.2007 року з врахуванням п.3.1 Договору”.

           В апеляційній скарзі на додаткове рішення ОСОБА_4 ставить питання про його скасування через порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права і про відмому відповідачу у задоволенні його заяви про ухвалення додаткового рішення.

           Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення  суду першої інстанції – скасуванню з таких підстав.

            Задовільняючи заяву відповідача та ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що сума банківського вкладу, яка підлягала поверненню, повинна розраховуватись із застосуванням  зниженої річної ставки, тобто 15% замість 15,5%, відповідно до до п.3.1 Договору, про що було зазначено у мотивувальній частині рішення, але у резолютивній частині сума вкладу, яка підлягала поверненню у зв”язку із достроковим розірванням договору, була зазначена без урахування наведеного висновку.

             Проте, з цим не можна погодитись, оскільки питання ухвалення додаткового рішення вирішене судом з порушенням вимог ст. 220 ЦПК України.

              Так, відповідно до п.2ч.1ст.220 ЦПК України, на підставі якого суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо вирішивши питання про право, він не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати.

             Як видно з основного рішення, суд у резолютивній частині зазначив точну суму грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідача. Отже, ухвалення додаткового рішення  про стягнення з відповідача на користь позивачки суми банківського вкладу з  “врахуванням п.3.1 Договору” без зазначення точної суми грошових коштів, що підлягають стягненню, є зміною рішення, що суперечить ч.2ст.218 ЦПК України, згідно з якою, після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

            Крім того, мотивувальна частина рішення суду містить висновок про те, що саме 25 800 гривень є тією грошовою  сумою, яка з урахуванням п.3.1 договору строкового банківського вкладу, укладеного між сторонами, підлягає поверненню у зв”язку із розірванням  цього договору. Разом з тим, мотивувальна частина основного рішення не містить розрахунку суми, яка підлягає стягненню з відповідача. Викладений у мотивувальній частині додаткового рішення висновок про те, що у даному випадку відсотки повинні становити 15% річних, а не 15, 5%, - у основному рішенні відсутній, до того ж такий висновок суперечить п.3.1 депозитного договору. Фактично додатковим рішенням суд намагався роз”яснити основне рішення та виправити  арифметичні помилки, проте зробив його більш невизначеним та незрозумілим.

            За таких обставин додаткове рішення підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм цивільного процесуального права. З цих же підстав в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення слід відмовити. Передбачені ст.220 ЦПК України підстави для ухвалення додаткового рішення у даному випадку відсутні.

               На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 220, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

                                            УХВАЛИЛА:

             Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовільнити. Додаткове рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від  23 жовтня 2009 року скасувати.

             Відмовити ВАТ “Перший інвестиційний банк” в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

             Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: