Справа №22-1673 2006 р.                                      Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 20                                                             Марчук В. С.

Доповідач Чорний В.І.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області від 5 липня 2006 року ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Чорного В.І.

Суддів: Іванюка М.В., Чуприни В.О.

При секретарі Кшановській Ю.О.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 5 травня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопада 2005 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином та просила стягнути з відповідача на її користь 5000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 5 травня 2006 року позов був задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 одну тисячу гривень моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись не те, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, невірно застосував норми матеріального права, а тому неправильно вирішив спір. Просить постановити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що 12.06.2003 року ОСОБА_2 умисно спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1 Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України було закрито внаслідок акту амністії на підставі ст. 1 п. б Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, винесеними постановою від 25 травня 2001 року №51 роз'яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, який зазнав позивач ... При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 умисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 про що, свідчить висновок судово-медичної експертизи від 15.08.2003 року та постанова Іллінецького ( районного суду від 14.09. 2005 року якою кримінальну справу відносно ОСОБА_2 закрито в наслідок акту амністії.

Вирішуючи спір про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином та задовільняючи частково позовні вимоги, суд правомірно виходив із того, що відповідач являється людиною пенсійного віку, його стан здоров'я та матеріальне забезпечення.

В судове засідання апеляційної інстанції позивачем не надано додаткових доказів які б вплинули на вірність висновку суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні грунтуються на повно з'ясованих обставинах справи. Судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому немає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 5 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції до Верховного Суду України.