Справа № 2a-1045/2008p.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 серпня 2008 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого — судді Гапоненко А.П.,
при секретарях - Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом посилаючись на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення 2 категорії, серія А № 515687.
Згідно зі ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2 виплачується щорічна допомога на оздоровлення - п»ять мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (Статтю 48 доповнено частиною сьомою згідно із Законом №230/98 ВР від 06.06.96.; Стаття 48 в редакції Закону №2532-12 від 01.07.92.). За 2005, 2006, 2007 роки він отримав допомогу на оздоровлення значно нижчу, ніж це передбачено ст.48 Закону України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006р. за №231-V доповнити статтею 71 такого змісту: "Особливості внесення змін до цього Закону: «Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону", а згідно п.2 Прикінцевих положень: "Забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону".
Управління соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації позивачу відмовило в перерахунку грошової компенсації. Загальна сума недоотриманих коштів складає 5098, 30 грн. У зв'язку з цим просить суд постановити рішення, яким зобов'язати Управління соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації зробити перерахунок недоотриманих сум на оздоровлення за 2005, 2006, 2007 роки, стягнувши з відповідача на її користь 5098, 30 грн.
В попередньому судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і пояснив, що відповідно до вищевказаного Закону передбачено ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Дані виплати були виплачені не в повному об"ємі, що призвело до порушення його прав.
Представник відповідача в попередньому судовому засіданні позов не визнав, вважає його таким, що задоволенню не підлягає мотивуючи тим, що відповідно до ст.99 ч.2 КАС України, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів, так як Закони України та інші нормативно-правові акти публікувалися в періодичній пресі про суми виплат. Позивач знав, що виплати йому нараховувалися і він отримував їх особисто, тому згідно ст.110 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Крім того, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Виплати позивачу були здійснені відповідно до Постанов KM України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року, тому вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення (а.с.4). Позивачу відповідно до ст.48 Закону України
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплачувалися щорічно відповідні суми коштів допомоги на оздоровлення, на підставі Постанов KM України №836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 року.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Конкретні розміри всіх доплат, пенсій компенсацій підвищуються KM України відповідно до зміни індексу життя і зростання мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законами України "Про Державний бюджет України" за 2004-2007 роки зупинено дію положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст.22 Конституції України при ухвалені нових законів або внесення змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об"єму існуючих прав і свобод людини.
Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади" передбачає, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти прийняті відповідними органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Держава стверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, встановила, окремими законами України певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до Конституції України вони є загальнообов"язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Рядом рішень Конституційного Суду України встановлено, що окремі положення Законів про Державний Бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій є такими, то не відповідають Конституції України і порушують права громадян.
З огляду на вищенаведене, та виходячі з загальних засад приорітетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.5 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дана допомога виплачується громадянам за місцем проживання органами соціального захисту населення.
На підставі викладеного суд вважає переконливим доводи позивача про визнання дій суб"єкта владних повноважень в особі Управління праці та соціального захисту населення Фастівської райдерж-адміністрації Київської області неправомірними і здійснення перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення виходячи з мінімальної заробітної плати передбаченої Законом України "Про Державний Бюджет України" за 2007 рік.
Разом з тим, ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на ньому наполягає одна із сторін, на що вказано в ст. 100 КАС України.
Відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись в т.ч.1 на пропуск звернення до суду.
Відповідно до ч.2 статті 100 цього Кодексу якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Проаналізувавши надані докази по справі суд приходить до висновку, що позивач дійсно пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.
Посилання позивача на те, що він не знав про неправомірність дій відповідача, і те, що Законом передбачено інший розмір допомоги, ніж йому було виплачено, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, суд, проаналізувавши всі надані докази по справі приходить до висновку, що позивач не пропустив встановлений строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік, так як звернувся до суду з даним позовом в липні 2008 року.
Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації щодо обмеження розміру належних виплат позивачу неправомірними та стягнути на користь позивача 2100 грн. невиплачених коштів щорічної допомоги на оздоровлення передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік.
Керуючись ст.ст.6, 10, 11, 19, 69, 71, 99, 100, 111, 112, 158, 159, 163 КАС України, ст.ст.8, 17, 22 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації Київської області щодо обмеження розміру належних виплат ОСОБА_2 за ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації Київської області на користь ОСОБА_2 2100 грн. невиплачених коштів щорічної допомоги на оздоровлення передбачених ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2007 рік.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.