33-97
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року м. Вінниця
Голова апеляційного суду Вінницької області Залімський Г.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 березня 2006 року,-
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканець АДРЕСА_1, працює ІНФОРМАЦІЯ_2 Літинського району Вінницької області, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 5 ч. 1 п. «г», ст. 5 ч. З п. «г» Закону України «Про боротьбу з корупцією» і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270 грн.
В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 працюючи на посаді державного виконавця ВДВС Літинського району Вінницької області, вніс недостовірну інформацію в документи виконавчого провадження щодо стягнення грошових коштів в сумі 340 грн. на користь держави з громадянина ОСОБА_2
Ці дії ОСОБА_1 оперуповноважений Управління СБУ у Вінницькій області Луценко М.М. і суд кваліфікували по п. «г» ч. З ст. 5 ( надання незаконних переваг) та по п. «г» ч. 1 ст. 5 ( надання недостовірної інформації) закону України «Про боротьбу з корупцією», притягнувши його до адміністративної відповідальності.
Однак, протокол про корупційне діяння або інше правопорушення, пов'язане з корупцією, складений відносно ОСОБА_1, як і постанова суду не відповідають вимогам Закону.
Дана постанова суду підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю провадженням з таких підстав.
Органом дізнання та районним судом невірно дано трактування і застосування Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 року із внесеними змінами.
Законодавче визначення поняття корупції дано у статті 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією". У ній зазначено: "Під корупцією в цьому Законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послу, пільг або інших переваг".
Отже, за змістом Закону, обов'язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна чи неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави, може визнаватись корупційною, а так само й процедура віднесення тих чи інших діянь названих суб'єктів до категорії корупційних та їх кваліфікація за відповідною нормою Закону - є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб.
Тому при з'ясуванні суб'єктивної сторони будь-якого з вчинених корупційних правопорушень, у тому числі й такого їх виду, як спеціальне обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямоване на попередження корупції, яке міститься в ст. 5 Закону, належить установлювати саме інтерес, яким керувався правопорушник під час підготовки чи прийняття рішення.
Як видно з мотивувальної частини постанови суду і матеріалів адміністративної справи, таких досліджень судом і УСБ України у Вінницькій області не проводилось. Питання вияснення інтересу, яким керувався ОСОБА_1 під час прийняття рішення, навіть не ставились останньому при дослідженні обставин справи. В матеріалах справи немає будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 керувався своїми корисливими інтересами чи іншими особистими інтересами третіх осіб. Орган дізнання по матеріалам справи і в протоколі про вчинене корупційне правопорушення не довів, що ОСОБА_1 діяв з метою одержання матеріальних благ, послуг або інших переваг. Відсутні такі дані й в судовому рішенні.
Виходячи із поняття корупції зазначеному у ст. 1 цього Закону, то корупція за формою прояву є близькою до одержання хабара.
Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що громадянина ОСОБА_2 він взагалі не знав, корисливого або іншого особистого інтересу не мав, переваг при прийняті рішень нікому не надавав. ОСОБА_1 не вжив заходів щодо розшуку ОСОБА_2 для стягнення з нього штрафу в сумі 340 грн., хоча у виконавчому провадженні були дані на якій автомашині ОСОБА_2 скоїв правопорушення. Також дані довідки виконкому Соснівської сільської Ради про наявність майна у боржника ОСОБА_1 залишив поза увагою і виніс постанову про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документу.
Отже органу дізнання і суду дії ОСОБА_1 слід було оцінювати не за Законом України "Про боротьбу з корупцією", а за відповідними нормами ЮС України, КУпАП, чи вимог посадової інструкції, постільки ОСОБА_1 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв незаконно, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, тому мова може йти про службові зловживання (за умови їх доведеності).
Також, відповідно до змісту п. "г" ч. З ст. 5 Закону, надання незаконних переваг під час підготовки і прийняття нормативно - правових актів чи рішень полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, діє в умовах конкурсу або проведення тендеру між декількома претендентами і умисно порушує його процедуру та приймає рішення чи здійснює його підготовку на користь того претендента, який не мав на це права, проявляючи при цьому корисливий або інший особистий інтерес або інтерес третіх осіб.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне , всебічне , повне й об'єктивне з'ясування в сукупності всіх обставин кожної справи , вирішення їх у точній відповідності із законодавством.
Постільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад корупційного правопорушення, то адміністративна справа відносно нього підлягає закриттю.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВЛЯЮ:
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 березня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу корупційного правопорушення.