Справа № 2а -1962/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2009 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі : головуючого судді Федько С.П.,
при секретарі Ковальовій О.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Горлівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, ОСОБА_3 управління державного казначейства у Донецькій області про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої інвалідам війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому вказала, що має статус ветерана війни і перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради. Відповідно до діючого законодавства передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам війни в розмірі 3 мінімальних пенсій, розмір яких визначається на момент виплати. Але відповідач виплатив їй щорічну разову допомогу за період з 2006-2008 р. в розмірі 170 грн., відмовивши їй у виплаті різниці. Вважає, що відповідач не доплатив їй щорічну разову допомогу за 2006 - 2008 рік у розмірі 3568,00 грн. Просить визнати дії відповідача протиправними, стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги до 5 травня за період 2006-2008 роки у розмірі 3568,00 грн.
Позивач в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав.
Представник відповідача ОСОБА_2 управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради (далі УПСЗН) ОСОБА_4, який діє за довіреністю, в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог заперечував.
Представник відповідача ОСОБА_3 управління Державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання не з’явився, направив до суду листа, в якому просив розглянути справу за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченнями серії Д-І № 642855 від 27.03.2003 року, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі Закон № 3551).
Відповідачем УПСЗН позивачу нарахована та виплачена разова грошова допомога до 5 травня в квітні 2006 року – 50 грн., у квітні 2007 року – 55 грн., у квітні 2008 року – 65 грн., виходячи із Законів України про Державний бюджет, що приймались у відповідні роки, якими були встановлені конкретні розмірі даного виду допомоги, в тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Зазначені обставини визнані та не оспорюються сторонами.
Рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», “Про Державний бюджет на 2008 рік” про зупинення дії ст. 13 Закону № 3551 визнані неконституційними та такими, що втратили чинність.
Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач заявив, що про зміни в законодавстві дізнався в червні 2008 року після оприлюднення Рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року. Вважає, що строк на звернення до суду пропущений з поважних причин, тому підлягає відновленню.
Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян, обов'язково підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав віку за 2006-2008 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у заявлених вимогах за 2006-2007 роки з підстав пропуску строку для звернення до суду.
Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виплата позивачу допомоги до 5 травня за 2008 рік в сумі 65 грн. була здійсненна відповідачем в квітні 2008 року, тобто, до ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. На момент здійснення виплати були чинні положення ст. 20 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» про зупинення дії ст. 13 Закону № 3551 та визначення допомоги в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно була визначена та виплачена сума допомоги до 5 травня за 2008 рік в розмірі 65 грн. Позов в цій частині не підлягає задоволенню за відсутністю правових підстав.
На підставі вищенаведеного, ст.13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 69-71, 99, 100, 159-163 КАСУ,
В И Р І Ш И В :
В задоволені позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально – Міського району м. Горлівки, головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Центрально – Міського району м. Горлівки про відмову у виплаті недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня за 2006-2008 роки відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік», стягнення з відповідача недоотриманої суми щорічної допомоги за 2006-2008 роки у розмірі 3568,00 грн., в і д м о в и т и.
Постанова в повному обсязі складена 29 вересня 2009 року.
Постанова набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі) заяву про апеляційне оскарження не буде подано або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 186 КАС України (протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження ).
Постанова може бути оскаржена в Донецький Адміністративний Апеляційний суд через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.П. Федько