РІШЕННЯ                             Справа №2-4839/09

ІМ*ЯМ   УКРАЇНИ

      30 вересня 2009 року , Приморський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого – судді Терьохіна С.Є.,

при секретарі -          Лапшинської Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості з виплати аліментів, стягнення неустойки з аліментних виплат,

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму заборгованості по виплаті аліментів на утримання їх спільного сина ОСОБА_3 в розмірі 10012 гривень і 34 копійок, а також неустойку за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 52547 гривень і 24 копійок, а всього позивачка просила стягнути із відповідача 65559 гривень та 58 копійок.

    Посилаючись на норми ст. ст. 180, 181, 194-196 Сімейного кодексу (СК) України, позивачка обґрунтувала свої вимоги тим, що вона на із відповідачем перебували у шлюбі, який було розірвано 03.03.1992 року. У шлюбі в неї (позивачки) із відповідачем  народилася спільна дитина – син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зараз отримує вищу освіту.

    05 лютого 1993 року, Приморським районним судом м. Одеси було постановлено рішення згідно якого з відповідача ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на користь позивачки у розмірі 1\4 частин від усіх видів заробітку, але не менш 25% мінімального розміру заробітної плати, починаючи із 28.01.1993 року і до 15.04.2008 року (повноліття сина).

    Проте, увесь період за який були призначені аліменти, відповідач який має спеціальність лікаря стоматолога, аліментні виплати здійснював несистематично іноді взагалі не проводивши ні які виплати, будь якої матеріальної допомоги іншого характеру – не надавав, посилаючись на відсутність в нього роботи. Останній час, що передував зверненню до суду, а також після відкриття провадження судом, відповідач взагалі перестав проводити будь які виплати по аліментах.

    В суді, позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі.

    Відповідач будучи сповіщений про час та місце розгляду справи до суду – не з*явився, про причини своєї не явки – не повідомив, що дозволило суду провести розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

    Заслухавши пояснення та оцінивши доводи позивачки, дослідивши наявні у справі докази суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог позову, виходячи із нижче наступних підстав.

    Так, судом було встановлено, що дійсно на підставі виконавчого листа Приморського райсуду м. Одеси, від 15.01.2003 року № 3-1993, із відповідача ОСОБА_2 проводилось стягнення аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1\4 частин від усіх видів заробітку, але не менш 25% мінімального розміру заробітної плати, починаючи із 28.01.1993 року і до 15.04.2008 року.

    Як вбачається із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів № В-2\183, від 05.05.2008 року, затвердженого в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, загальна сума заборгованості відповідача по аліментним виплатам за період 2004-2008 р.р., склала 10012 гривень та 31 копійку.

    Відповідно до ч. 4 Сімейного кодексу (СК) України – заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу – до досягнення нею двадцяти трьох років.

    За ч. 4, ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом.

    Наведені вище обставини справи в порівнянні із зазначеними нормами матеріального права, дають позивачці право вимагати, а суду підстави для задоволення вимоги по стягненню із відповідача визначеної державним виконавцем заборгованості по аліментам з розміром якої також погоджується і суд.

    Відповідач на вимогу ч.1, ст. 60 ЦПК України – не довів перед судом, а ні факту відсутності своєї заборгованості по сплаті аліментів, а ні того, що проведений виконавчою службою розрахунок є невірним.

    Відносно вимоги позивачки, щодо стягнення із відповідача ще і неустойки за несвоєчасно сплачені аліменти у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення, то суд також вважає що така вимога може бути задоволена, так як вона прямо ґрунтується на нормі ч.1, ст. 196 СУ України та є визначеною законодавцем формою відповідальності платника аліментів за прострочення в їх сплаті.

    Суд погоджується розміром такої неустойки проведеним позивачкою на підставі розрахунку проведеного державним виконавцем.

    Борг по аліментам станом на 30.11.2006 року – 4307,23 грн.,  (4307,23 : 100 = 43,07), таким чином один відсоток від суми боргу на зазначену дату склав – 43,07 дана сума підлягає множенню на кількість днів прострочення (820, із 01.12.2006 по 01.03.2009) – 820 х  43,07 = 35317,4 грн.                      

    Борг по аліментам станом на 31.12.2007 року – 4063,20 грн.,  (4063,20 : 100 = 40,63), таким чином один відсоток від суми боргу на зазначену дату склав – 40,63 дана сума підлягає множенню на кількість днів прострочення (424, із 31.12.2007 по 01.03.2009) – 424 х  40,63 = 17227,1 грн., всього: 35317,4 + 17227,1 = 52544,5 гривень.

    Як і в частині позову, щодо стягнення боргу по аліментним виплатам, відповідач згідно до ч.1, ст. 60 ЦПК України – не довів перед судом неправильності або не правомірності наведеного вище розрахунку.

    Зазначені та оцінені судом обставини, дозволяють зробити висновок, що задоволення позову гром. ОСОБА_1 першочергово має на меті здійснення ефективного захисту права особи яка виховувалася та утримувалась в основному лише за кошти матері, отримувати належний рівень матеріального забезпечення, порівняно із іншими однолітками, що проживають у повних родинах. Крім того, стягнення із особи боргу по сплаті коштів на утримання рідної дитини, збільшених на розмір допущеної законом неустойки, буде сприяти суспільному виховному процесу, застережу вати громадян від зневаження правами та інтересами осіб, що потребують утримання.                                  

керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 10, 31, 57, 60, 208-213 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України, ст. ст. 180, 181, 194-196 СК України, суд –

РІШИВ:

    Позов громадянки ОСОБА_1 – задовольнити.

    Стягнути з громадянина ОСОБА_2 на користь громадянки ОСОБА_1 суму заборгованості по виплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 10012 гривень і 34 копійок, а також неустойку за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 52544 гривень і 50 копійок, а всього позивачка просила стягнути із відповідача 62556 гривень та 84 копійок.

    Заява про апеляційне оскарження даного рішення та апеляційна скарга на нього, можуть бути подані сторонами до Апеляційного суду Одеської області, через Приморський райсуд м. Одеси, в порядку ст. ст. 294-296 ЦПК України.

    Заява про перегляд даного заочного рішення, може бути подана відповідачем протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення до Приморського райсуду м. Одеси.

  Суддя                                                                                                             Терьохін С.Є.

вступна та резолютивна частини

РІШЕННЯ

ІМ*ЯМ   УКРАЇНИ

      30 вересня 2009 року , Приморський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого – судді Терьохіна С.Є.,

при секретарі -          Лапшинської Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості з виплати аліментів, стягнення неустойки з аліментних виплат,

керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 10, 31, 57, 60, 208-213 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України, ст. ст. 180, 181, 194-196 СК України, суд –

РІШИВ:

    Позов громадянки ОСОБА_1 – задовольнити.

    Стягнути з громадянина ОСОБА_2 на користь громадянки ОСОБА_1 суму заборгованості по виплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 10012 гривень і 34 копійок, а також неустойку за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 52544 гривень і 50 копійок, а всього позивачка просила стягнути із відповідача 62556 гривень та 84 копійок.

    Заява про апеляційне оскарження даного рішення та апеляційна скарга на нього, можуть бути подані сторонами до Апеляційного суду Одеської області, через Приморський райсуд м. Одеси, в порядку ст. ст. 294-296 ЦПК України.

    Заява про перегляд даного заочного рішення, може бути подана відповідачем протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення до Приморського райсуду м. Одеси.

    Повний текст даного рішення, відповідно до ч.3, ст. 209 ЦПК України буде виготовлено протягом п’яти днів.

  Суддя                                                                                                             Терьохін С.Є.