Справа 2-а-247
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 року м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Клапоущака С.Ю.,
з участю секретаря Рожик О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни,-
у с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з цим позовом і вказала, що вона є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання з 01.01.2006 року щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплата вказаної соціальної допомоги у 2006-2007 роках їй взагалі не виплачувалась, а у 2008 - 2009 роках виплата такої допомоги здійснювалася у меншому розмірі, просила поновити термін позовної давності, зобов’язати управління ПФУ у м. Жмеринці встановити та щомісячно здійснювати доплату, як дитині війни, до призначеної пенсії за віком у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились, направивши до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Позивач у власній письмовій заяві підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у письмовій заяві позов не визнав, посилаючись на письмові заперечення.
Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-12) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», зокрема, про викладення в новій редакції тексту ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів, що також підтверджено п.4 та п.7.1 мотивувальних частин рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 відповідно.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 має правовий статус дитини війни; відповідачем у 2006-2009 роках щомісячна соціальна допомога як дитині війни позивачу не виплачувалась у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказані обставини підтверджуються довідкою (а.с.6) та листом відповідача, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону і не спростовуються письмовими запереченнями відповідача.
Суд не приймає до уваги заперечень представника відповідача щодо того, що виплата соціальної допомоги позивачу як дитині війни повинна здійснюватись відповідно до встановлених Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки її розмірів, оскільки саме ці положення, зокрема, Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року відповідно визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), і втратили чинність з дня схвалення вказаних рішень Конституційним Судом України.
Суд також не приймає до уваги посилань представника відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду, оскільки воно вчинено з поважних причин, пов’язаних із тривалим розглядом даного питання Конституційним Судом України.
Суд не приймає до уваги вимоги позивача про зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі зробити перерахунок виплаченої йому пенсії з розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 19.11.2009 року, так як вищенаведені рішення Конституційного Суду України не мають зворотної дії у часі, а тому не поширюється на попередні періоди заявлених позивачем вимог, у зв’язку з чим у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі по відмові у здійсненні перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід визнати неправомірними, а недоплачена частина соціальної допомоги як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року до 19.11.2009 року підлягає перерахунку та виплаті відповідачем на користь позивача у визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі. Суд вважає, що позивачу слід поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до адміністративного суду.
Згідно ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання неправомірними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, а також зобов’язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що про стягнення судових витрат позивачем не заявлено, судом не вирішується порядок їх компенсаційного відшкодування.
Керуючись ст. ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 4, 5, 8, 9, 14, 18, 69, 71, 72, 94, 159-163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області по відмові у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області здійснити з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 19.11.2009 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавки як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів після виготовлення її повного тексту, тобто після року, до Київського апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на постанову подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів без попереднього подання такої заяви. У разі належного подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ : підпис
З оригіналом згідно :
Суддя Жмеринського
міськрайонного суду ОСОБА_2
Секретар