Справа № 2-10144/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 грудня 2009 р.     Приморський районний суд м. Одеси

у складі:                  головуючого судді - Науменко А.В.,

    при секретарі – Запорожець М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль” в особі Одеської обласної дирекції „ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, по якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 014\0035\85\88079 від 04.02.2008 року строком до 04.11.2020 року зі сплатою 14,25 відсотків річних, на загальну суму 203 221,22  доларів США, що становить 1 623 737,53 грн. за курсом Національного Банку України, а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 252 грн., посилаючись на те, що відповідач за кредитним договором взяв у кредит грошові кошти, але не повертає їх позивачеві та не сплачує процент за їх користування.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач свої зобов’язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, але відповідач свої зобов’язання перед позивачем не виконав, що порушує законні права та інтереси останнього, у зв’язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заявивши що гроші у банку він не отримував, тому  не повинен їх повертати. Стверджував, що в заяві на отримання кредиту, є пункти які заповненні не його рукою. Підтвердив, що підписував кредитний договір, а також що був у нотаріальної конторі та укладав договір купівлі-продажу земельної ділянки й договір іпотеки з банком на цю ділянку, але не зміг пояснити як ці факти співвідносяться з його твердженням, що він гроші у банку не отримував.    

Суд, вислухавши думку, пояснення та доводи представника позивача, відповідача, ознайомившись та дослідивши наявні матеріали справи та надані позивачем докази, вважає позовні вимоги  підлягаючими задоволенню, оскільки вони засновані на вимогах законну та підтверджуються наданими доказами, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Судом встановлено що 29.01.2008 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 Аваль” в особі Одеської обласної дирекції „ОСОБА_1 Аваль” з заявою про надання кредиту в сумі 136 010 доларів США, що підтверджується заявою № 22 від 29.01.2008 року, для придбання земельної ділянки, до якої додана копія паспорту останнього (а.с.8-11)

04.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено та підписано кредитний договір № 014/0035/85/88079 про надання кредиту в розмірі еквівалентному 136 010 доларів США, у тому числі 2010 дол. США комісія за оформлення кредиту, на строк 153 місяця з 04.02.2008 року по 04.11.2020 року під 14,25 відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно фіксованими платежами згідно графіку погашення кредиту (а.с.12-19).

05.02.2008 року, відповідно до п. 6.2 кредитного договору позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору, видавши відповідачу ОСОБА_2 через касу відділення Одеської обласної дирекції ВАТ „ОСОБА_1 Аваль” кошти в сумі 134 000 дол.  США, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с. 20)

В той же день, 05.02.2008 року позивач уклав договір купівлі-продажу  земельної ділянки площею 0,0705 га по адресу Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, мас. № 22, діл. 2\6 (а.с.24-25). Договір посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області ОСОБА_4 Пунктом 2.1-2.2 договору зазначене, що за домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчинено за 686 850,50 грн., які продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору. Сторони підтверджують, що на момент підписання цього договору та його нотаріального посвідчення, факт проведення повного розрахунку за відчужувану земельну ділянку відбувся.

В забезпечення повернення кредиту між позивачем та відповідачем був укладений 05.02.2008 р.  договір    іпотеки (а.с.21-24), який був посвідчений також приватним нотаріусом ОСОБА_4 Пунктами 1.1.-1.2 договору іпотеки встановлене, що цей договір забезпечує вимоги  іпотекодержателя, що випливає з вказаного кредитного договору.  Предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,0705 га по адресу Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, мас. № 22, діл. 2\6. Крім того, пунктом 1.4 зазначено, що заставна вартість майна визначається сторонами в сумі 858871 грн.

Суд враховує, довід представника позивача, що за стандартною процедурою видача відповідачу кредитних грошей готівкою в касі банку та укладення ним договорів купівлі-продажу й іпотеки з їх нотаріальним посвідченням  відбулися тільки за особистою участю ОСОБА_2 зі встановленням особи по пред’явленому паспорту.  Також має значення по справі, що на запитання суду  про можливу  втрату паспорту чи потрапляння в якусь надзвичайну ситуацію за участю третіх осіб, при відповідних обставинах, яки можуть бути ним процесуальним способом доведені, відповідач пояснив, що таких випадків з ним не тряплялося.

Відповідач не виконав умови п. п. 1.3.3., 7.1 кредитного договору, тобто щомісячно до 04 числа кожного місяця не здійснював часткове погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом відповідно до графіку (а.с.18-19).

Згідно з п. 9.3. кредитного договору у випадку невиконання відповідачем умов цього договору кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Відповідач неодноразово звертався до відповідача з попереджаннями та  претензіями-вимогами (а.с.26-28), у відповідності з вимогами п. п. 9.1-9.3 кредитного договору, але останній  кредитні кошти не повернув та не сплатив відсотки, за користування кредитними коштами.

Крім того, відповідно до п. 16.3 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-яких грошових зобов’язань, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожний день прострочення.  

Згідно ст. 258 ч. 2 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).  Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін ( ст. 259 ч. 1 ЦК України).

Пунктом  16.7 договору передбачене, що до всіх правовідносин, пов’язаних з укладанням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у три роки.  Тобто, умовами договору сторонами збільшена позовна давність по стягненню пені.

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов’язання.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов’язання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до чинного законодавства неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання /неналежне виконання/.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України боржник зобов’язаний повернути позивачеві гроші в строк та в порядку, встановленими договором.

Як вбачається з матеріалів справи та представлених доказів, судом було встановлено, що заборгованість за кредитом на загальну суму становить 203 221,22 долара США, що за курсом НБУ складає 1 623737,53 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом – 134 965,22 дол. США, що складає 1 078 372,11 грн.; заборгованість за відсотками - 316,20 дол. США, що складає 2 526,44 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 28 897,41 дол. США, що складає 230 890,31 грн.; пеня – 39 042,39 дол. США, що складає 311 948,68 грн.

Суд враховує пояснення представника позивача, що розрахунок заборгованості відповідача здійсненний за використанням відповідної банківської комп’ютерної програми, що виключає помилку в підрахуваннях.  

Наслідками порушення відповідачем зобов’язань щодо повернення суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, що вбачається з умов кредитного договору та  положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Частиною 2 ст.192 ЦК України встановлене, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.193 ЦК України порядок вчинення правочинів з валютними цінностями встановлюється законом.

 Відповідно   до діючого   Декрету   КМ   України от   19.02.1993 р.   № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю": ст.5- НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій зокрема: пункт в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті; пункт г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу; ст.8- Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют , виражені у валюті України. Зазначені курси встановлюються НБУ за погодженням з КМ України.

Згідно матеріалів справи ВАТ "ОСОБА_1 Аваль" має Банківську ліцензію за номером 10 видану НБУ 11.10.2006 року, якою зокрема надане право на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, тобто на видачу кредитів у валюті  (а.с. 39-43)

Відповідно до Кредитного договору сума отриманого кредиту - 134 000,0 доларів США п. 7.2, 7.10. встановлює, що Позичальник зобов'язується здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів — у валюті, що відповідає валюті кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 652 п.2 ЦК України: "Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний , а з підстав , встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:  в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути  після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;  виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;  із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Але п.15.5 кредитного договору встановлене, що "У разі зміни курсу іноземної валюти (валюти кредиту) відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе Позичальник. З підписанням Договору Позичальник свідчить,що йому розтлумачено (зрозуміло) та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України може привести до значних збитків та погіршення фінансового стану позичальника.

Зобов’язання повинні виконуватися належним чином, тобто належним виконанням зобов’язання з боку відповідачів є повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем.

Крім того, суд враховує, що при поверненні відповідачами заборгованості в національній валюті України і наступним придбанням позивачем – банком іноземної валюти виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на дату ухвалення рішення по справі може відрізнятися від курсу на день виконання рішення суду, внаслідок чого банк понесе додаткові витрати по сплаті збору до Пенсійного Фонду України, адже відшкодування таких витрат договором не передбачене.          

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно до ст. 212 ч.1,3 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому досліджених у справі доказів.  Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Звідси, посилання  відповідача  ОСОБА_2 на обставини, яки ним не були доведені та  спростовуються  доказами по справі  - не приймаються судом до уваги.  

Суд враховує, що після неодноразових роз’яснень відповідно до ст. 10 ч. 4 ЦПК України про наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій,  відповідач на протязі усього часу розгляду справи не здійснив жодний дій, щодо обґрунтування заперечень до позову  та пояснення зазначених ним обставин у взаємному зв’язку з іншими наявними доказами по справі у їх сукупності.  

Розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити у повному обсязі, стягнувши на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові  наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст.  209, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю (1993),  суд, -  

                                 ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції до  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Одеської обласної дирекції "ОСОБА_1 Аваль" ( м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, рахунок 2909949) заборгованості за кредитом на    загальну суму 203 221,22 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 18.11.2009 р. складає 1 623 737,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства " ОСОБА_1 Аваль " в особі Одеської обласної дирекції ВАТ" ОСОБА_1 Аваль " суму державного збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 252 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня  проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                   А.В. Науменко