Справа № 2-3991/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    04 грудня   2009 року Соснівський районний суд  м. Черкаси в складі:

                                     головуючого судді – Романенко В.А.

                                     при секретарі –          Макаренко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, орган опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси про визнання батьківства та про одержання права на спадкування із спадкоємцями першої черги за законом,

                                                                В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про визнання батьківства та про одержання права на спадкування із спадкоємцями першої черги за законом, посилаючись на те, що з жовтня 2005 року до кінця березня 2007 року вона та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу у найманій ним квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

    У період їх спільного проживання з ОСОБА_8 в середині квітня 2006 року вона завагітніла. З 01.08.2006 року по 01.12.2006 року вона перебувала на обліку з приводу вагітності у Черкаському пологовому будинку № 2. З 12.12.2006 року по 21.01.2007 року вона знаходилась на стаціонарному лікуванні у пологовому будинку № 6 м. Києва. Під час її перебування на лікуванні ОСОБА_8 весь час приходив до пологового будинку відвідувати її, купувати необхідні ліки.

    16 січня 2007 року вона народила дочку – ОСОБА_2.

    При реєстрації народження дитини у відділі РАЦС Дніпровського районного управління юстиції м. Києва ім’я та по батькові дитини у Книзі реєстрації народжень було записано у відповідності з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто: за вказівкою матері, оскільки вона з ОСОБА_8 не перебували у зареєстрованому шлюбі і останній не міг забрати її при виписці із пологового будинку та подавати заяву про визнання його батьком дитини, згідно ст.ст. 125,126 СК України.

    За час їх спільного проживання ОСОБА_8 придбав дві дитячі коляски (літню та зимову), золоті сережки, іграшки, одяг, дитяче харчування, ходив до магазину за продуктами, підвозив її разом з донькою власним автомобілем у дитячу поліклініку, до її матері, що проживає у м. Києві, тощо.

    Наприкінці березня 2007 року вони припинили спільне проживання і ОСОБА_8 став проживати у квартирі своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2, але продовжував турбуватися про доньку, а саме: сплачував найом квартири з адресою: АДРЕСА_3. Окрім того, він купував продукти харчування, одяг та ліки, ходив на прогулянки з дитиною, інколи залишався з ними на ніч, робив подарунки доньці, декілька разів возив її із донькою до м. Києва у гості до її матері – ОСОБА_9.

    ОСОБА_8 неодноразово говорив їй та їхнім знайомим, що донька ОСОБА_2 дуже схожа на нього у дитинстві, і мав намір подати заяву про визнання його батьком ОСОБА_10, але цьому завадила трагедія.

    02 листопада 2008 року ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у м. Києві, помер, про що свідчить актовий запис про смерть № 29989 від 13.11.2008 року. Похований він у м. Черкаси.

    За життя ОСОБА_8 неодноразово говорив їй про те, що він придбав нашій дочці якесь майно, але вона не придала цьому значення і про яке саме майно йшлося –не уточняла та не вимагала від нього доказів. Вона думала, що попереду у них довге життя і все вирішиться з часом.

      У квітні 2009 року нею, від імені малолітньої ОСОБА_2, було подано заяву до Третьої Черкаської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Але у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв’язку з тим, що відсутнє підтвердження факту того, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_2

    Просить суд визнати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком її дочки ОСОБА_2, яка народилася 16 січня 2007 року. Визнати право ОСОБА_2 на спадкування майна після смерті її батька – ОСОБА_8, разом зі спадкоємцями першої черги за законом.

      В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила суд їх задовольнити. А таж просила суд стягнути з відповідачів на її користь витрати за проведення експертизи в сумі 2547 грн.

    В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково, заперечувала проти стягнення з неї витрат за проведення експертизи, інші позовні вимоги визнала в повному обсязі, та не заперечувала проти їх задоволення.

    В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги визнала частково, заперечувала проти стягнення з неї витрат за проведення експертизи, інші позовні вимоги визнала в повному обсязі, та не заперечувала проти їх задоволення.

    ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, та не заперечував проти їх задоволення.

    Представник органу опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що з жовтня 2005 року до кінця березня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу у найманій ним квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

    У період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в середині квітня 2006 року ОСОБА_1 завагітніла.

    16 січня 2007 року ОСОБА_1 народила дочку – ОСОБА_2.

    При реєстрації народження дитини у відділі РАЦС Дніпровського районного управління юстиції м. Києва ім’я та по батькові дитини у Книзі реєстрації народжень було записано у відповідності з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто: за вказівкою матері, оскільки ОСОБА_1 з ОСОБА_8 не перебували у зареєстрованому шлюбі і останній не міг забрати її при виписці із пологового будинку та подати заяву про визнання його батьком дитини, згідно ст.ст. 125,126 СК України.

    Наприкінці березня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 припинили спільне проживання і ОСОБА_8 став проживати у квартирі своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2.

    02 листопада 2008 року ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у м. Києві, помер, про що свідчить актовий запис про смерть № 29989 від 13.11.2008 року.

      У квітні 2009 року ОСОБА_1, від імені малолітньої ОСОБА_2, було подано заяву до Третьої Черкаської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Але у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв’язку з тим, що відсутнє підтвердження факту того, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_2

    Відповідно до висновку експерта № 271 від 23 вересня 2009 року відділення судово-медичної генетичної ідентифікації – молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: ймовірність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_8 у відношенні ОСОБА_2 складає величину не менше 99,999999%. таким чином, згідно Hummel K at all “Biostatistische Abstammugsbegutachung mit blutgruppen befunden” Stuttgart, 1971, біологічне батьківство ОСОБА_8 у відношенні ОСОБА_2 практично доведено.

    Згідно ч. 2 ст. 125 Сімейного Кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду.

    Частиною 1 статті 130 Сімейного Кодексу України - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

    Згідно ч. 2 статті 128 СК України - підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

    Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

    Позивачкою ОСОБА_1 за проведення експертизи було сплачено 2547 грн., які документально підтверджені та підлягають до стягнення з відповідачів.

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 12-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 125, 128, 130 Сімейного кодексу України, ст. 1261 Цивільного Кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

    Позов задоволити.

    Визнати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати право ОСОБА_2 на спадкування майна після смерті її батька – ОСОБА_8, разом із спадкоємцями першої черги за законом.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані з проведенням експертизи в сумі 1273,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані з проведенням експертизи в сумі 1273,50 грн.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Головуючий: