Справа 2-413/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2009 року                           Старокостянтинівський районний суд

                                                          Хмельницької області в складі:

головуючої – судді                     Мазур Л.А.

при секретарі                               Борикіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ,

встановив:

    2 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є опікуном ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а відповідач, який позбавлений батьківських прав, добровільно допомоги на утримання дітей не надає.

      Позивачка подала до суду заяву, де вона позов підтримує і просить розглядати без неї.

    Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, де позов визнає і просить справу розглядати без його участі.

    Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

    Судом об’єктивно встановлено, що батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ОСОБА_2, який рішенням Рівненського міського суду від 07 жовтня 2008 року позбавлений батьківських прав, мати дітей – ОСОБА_5 померла 29 березня 2008 року.

    Рішенням виконавчого комітету Старокостянтиніської міської ради № 551 від 27.11.2008 року опікуном над ОСОБА_3 та піклувальником над ОСОБА_4 призначено ОСОБА_1, разом з якою і проживають діти.  

      Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження та копіями вищевказаних рішень.  

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Згідно ст.181 ч.3 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.    

    Крім того, ст. 166 СК України передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.  

           З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не надає належної матеріальної допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому на підставі ст.ст.180-183 СК України з нього підлягають стягненню аліменти їх на користь в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно. При визначенні цього розміру суд враховує матеріальне становище дітей і платника аліментів.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 191 СК України, суд

вирішив:

    Позов задовольнити.

           Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не меншому, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 грудня 2008 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

    Стягнути з ОСОБА_2  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи  в сумі 7 грн. 50 коп.

       На рішення через суд першої інстанції,  який його ухвалив,  може  бути  подана

апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

           Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Суддя :