Справа № 22 - 277 2007 р.          

Категорія: 19        

Головуючий у суді першої інстанції Сауляк Ю.В.

Доповідач: Ковальчук О.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року                                             м. Вінниця

Колегія   судців   судової  палати   з   цивільних   справ   Апеляційного   суду Вінницької області у складі:

головуючого : Ковальчука О.В.,

суддів : Іващука В.А., Колоса С.С.,

при секретарі: Цехмістер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Вінницький таксомоторний парк" (далі ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк") до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 грудня 2006 року,

установила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 грудня 2006 року постановлено:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк" матеріальну шкоду у сумі 7 652 грн. 69 коп., судові витрати у сумі 140 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн.

Судом встановлено, що 19 лютого 2005 року по вул. Соборній у м. Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), у результаті якої був пошкоджений автомобіль ГАЗ-3110, державний номер НОМЕР_2, що належить ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк". Дана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1, який на момент скоєння ДТП являвся працівником ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк", що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від ЗО березня 2005 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно переліку запасних частин та наряд-замовлення НОМЕР_1 на пошкоджений автомобіль ГАЗ - 3110, державний номер НОМЕР_2, матеріальний збиток складає 5 152 грн.69 коп., який ОСОБА_1 відшкодувати добровільно відмовився та підприємство змушене було ремонтувати пошкоджений автомобіль за власний рахунок.

08 липня 2005 року ОСОБА_1 звільнився з ВАТ "Вінницький таксомоторний парк", але завданий збиток так і не відшкодував.

Крім того, ВАТ "Вінницький таксомоторний парк" відшкодувало 2 500 грн. потерпілій внаслідок ДТП - ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням НОМЕР_3 від 13 червня 2006 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Встановивши, що за вищенаведених обставини з вини* відповідача ОСОБА_1 позивачу ЗАТ "Вінницький таксомоторний парк" заподіяно майнову шкоду, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Хоча у апеляційній скарзі відповідач як на підстави скасування рішення суду посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, однак фактично всі доводи його апеляційної скарги зводяться лише до недоведеності його вини у виникненні ДТП, а відтак і у заподіянні шкоди.

Однак такі доводи не можна визнати обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно ч.І ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Із протоколу судового засідання суду першої інстанції від 05. грудня 2006 року вбачається, що відповідач позов визнав повністю, тобто він фактично визнав і його вину у виникненні зазначеного ДТП (а.с.49 зв.,50 зв., 51 зв.), а тому ця обставина не підлягала доказуванню.

Вина відповідача у виникненні ДТП підтверджується також :

довідкою Відділу ДАІ УМВС України у Вінницькій області від 3 березня 2005 року, у якій зазначено, що зазначена ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.12.1 Правил дорожнього руху(а.с.27);

постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 березня 2005 року про закриття відносно нього провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення Правил дорожнього руху у зв'язку із пропуском строку притягнення до адміністративної відповідальності(а.с.28);

письмовим поясненням відповідача від 21 лютого 2005 року про те, що через сильну ожеледицю він не справився із автомобілем, тому його винесло на зустрічну смугу руху, де відбулось зіткнення (а.с.29);

постановою в.о. дізнавача Відділу ДАІ УМВС України у Вінницькій області від 28 лютого 2005 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом названого ДТП, у якій зазначено, що це ДТП відбулось внаслідок порушення ОСОБА_1 п.12.1 Правил дорожнього руху (а.с.30); висновком експерта від 2 грудня 2005 року про те, що з технічної точки зору в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху, що може бути у причинному зв'язку із ДТП(а.с.30-32).

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Судді